1. Архітектура і монументальне мистецтво

барботин

(фр. — шльопати)

1. Накладний рельєф в мистецтві кераміки.

2. Кольорова глина (суміш білої глини з фарбою і піском), що вживалась для виготовлення ліпних рельєфних прикрас на кахлях та інших керамічних виробах. Наноситься перед опаленням вручну або кистю в рідкому стані.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барботин — барботи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. барботин — -у, ч. Матеріал для ліпних прикрас на керамічних виробах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барботин — БАРБОТИ́Н, у, ч. 1. У керамічному мистецтві тип накладного рельєфу для ліпних прикрас на виробах. Уперше барботин застосували в рейнській кераміці близько 300... Словник української мови у 20 томах
  4. барботин — барботи́н (франц. barbotine) матеріал (суміш білої глини, піску і фарби) для ліпних прикрас на керамічних виробах; наносять перед випалом. Словник іншомовних слів Мельничука