барботин

барботи́н

(франц. barbotine)

матеріал (суміш білої глини, піску і фарби) для ліпних прикрас на керамічних виробах; наносять перед випалом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барботин — -у, ч. Матеріал для ліпних прикрас на керамічних виробах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. барботин — БАРБОТИ́Н, у, ч. 1. У керамічному мистецтві тип накладного рельєфу для ліпних прикрас на виробах. Уперше барботин застосували в рейнській кераміці близько 300... Словник української мови у 20 томах
  3. барботин — барботи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. барботин — (фр. — шльопати) 1. Накладний рельєф в мистецтві кераміки. 2. Кольорова глина (суміш білої глини з фарбою і піском), що вживалась для виготовлення ліпних рельєфних прикрас на кахлях та інших керамічних виробах. Наноситься перед опаленням вручну або кистю в рідкому стані. Архітектура і монументальне мистецтво