барботин

барботи́н

-у, ч.

Матеріал для ліпних прикрас на керамічних виробах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барботин — барботи́н (франц. barbotine) матеріал (суміш білої глини, піску і фарби) для ліпних прикрас на керамічних виробах; наносять перед випалом. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. барботин — БАРБОТИ́Н, у, ч. 1. У керамічному мистецтві тип накладного рельєфу для ліпних прикрас на виробах. Уперше барботин застосували в рейнській кераміці близько 300... Словник української мови у 20 томах
  3. барботин — барботи́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. барботин — (фр. — шльопати) 1. Накладний рельєф в мистецтві кераміки. 2. Кольорова глина (суміш білої глини з фарбою і піском), що вживалась для виготовлення ліпних рельєфних прикрас на кахлях та інших керамічних виробах. Наноситься перед опаленням вручну або кистю в рідкому стані. Архітектура і монументальне мистецтво