вольєр

(фр. < лат. — літати)

Огороджена дерев'яними ґратами чи металевими сітками споруда або обмежена земляним ровом ділянка, яка призначена для утримання різноманітних тварин та диких птахів (порівн. звіринець, менажері). Влаштовувалася в саду або парку. Була започаткована у французьких регулярних парках у вигляді мурованих павільйонів, всередині яких підвішувались клітки з птахами.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольєр — вольє́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вольєр — ВОЛЬЄ́Р, а, ч. Обгороджений майданчик для утримування тварин та птахів у зоопарках, розплідниках і т. ін. Переходячи від клітки до клітки й від вольєра до вольєра, Андрій Степанович оповідав Женчикові про вдачу звірів... Словник української мови у 20 томах
  3. вольєр — ВОЛЬЄ́Р, а, ч. Те саме, що вольє́ра. Словник української мови в 11 томах
  4. вольєр — -а, ч. Те саме, що вольєра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вольєр — ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Словник синонімів української мови