воротило

Брус для повороту вітряка, докл. див. хобот.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воротило — ВОРОТИ́ЛО, а, с., заст. Дрючок, яким повертають вітряк. Словник української мови в 11 томах
  2. воротило — вороти́ло іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. воротило — ВОРОТИ́ЛО, а, с., іст. Палиця, якою повертають крила вітряка. Довге воротило. Словник української мови у 20 томах
  4. воротило — -а, с., заст. Дрючок, яким повертають вітряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. воротило — Воротило, -ла с. 1) = навій. Вх. Уг. 247. МУЕ. ІІІ. 24. Шух. І. 255. 2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу. 3) Часть токарні (см. токарня). Шух. І. 305. 4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ. Волч. у. Словник української мови Грінченка