донатор

(лат. — даритель)

Жертвуватель, будівельник або замовник споруди. На іконах, картинах часто зображався серед святих з моделлю храму чи іншої будівлі. Подібним чином показували і святих, покровителів храмів, міст і фортець. Якщо Д. замовляв оформлення церкви, то за відповідною умовою художник малював його з родиною, уклінним перед троном Богоматері (порівн. ктитор).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донатор — дона́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. донатор — -а, ч. 1》 Особа, що робить внесок, пожертвування. 2》 Зображення будівника храму (з моделлю в руках), замовника твору живопису. 3》 Речовина, яка служить для отримання з неї іншої речовини чи матеріалу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. донатор — ДОНА́ТОР, а, ч. 1. У мистецтві середніх віків і Відродження – зображення будівника храму або того, хто давав гроші на його будівництво, оздоблення. Часто донатори зображалися з моделями зведених за їхній рахунок споруд у руках (із журн.). 2. книжн. Словник української мови у 20 томах
  4. донатор — дона́тор (лат. donator – той, що дарує) речовина, яка служить для одержання з неї іншої речовини чи матеріалу. Напр., вода є Д. водню, вуглекислий газ – Д. вуглецю. Словник іншомовних слів Мельничука