кабак

1. Будівля з питним закладом для бідноти у Росії XVIII–XX ст.

2. Усипальня племінного вождя в сільській місцевості Уганди.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабак — каба́к 2 іменник чоловічого роду гарбуз діал. Орфографічний словник української мови
  2. кабак — див. голова Словник синонімів Вусика
  3. кабак — I -а, ч., заст. Шинок. II -а, ч., діал. Гарбуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабак — 1. корчма, шинок, див. трактир, таверна, пивна 2. це гарбуз Словник чужослів Павло Штепа
  5. кабак — А, ч. Бар. В кабак, — дивлюся на неї і трохи цинічно регочу (А. Дністровий).[/с] Словник сучасного українського сленгу
  6. кабак — (-у) ч.; мол., крим. Ресторан, кафе. БСРЖ, 235; ПСУМС, 30; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 399. Словник жарґонної лексики української мови
  7. кабак — ГАРБУ́З (городня сланка рослина; її плід), КАБА́К діал.; ХА́НЬКА заст. (плід). Уляна зривала на городі гарбузи, плутаючись в довгому огудинні (Григорій Тютюнник); — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка (М. Словник синонімів української мови
  8. кабак — КАБА́К¹, а́, ч., заст. Шинок. Перш усього блиснуло світло у кабаці… Гай, гай! Вже і в Липцях завелися кабаки (Кв.-Осн., II, 1956, 8). КАБА́К², а́, ч., діал. Гарбуз. — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. кабак — Кабак, -ка м. 1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. н. п. піднести кабана. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. Н. П. 352. 2) Кабакъ, питейный домъ. Словник української мови Грінченка