кабак
КАБА́К¹, а́, ч., заст. Шинок.
Перш усього блиснуло світло у кабаці… Гай, гай! Вже і в Липцях завелися кабаки (Кв.-Осн., II, 1956, 8).
КАБА́К², а́, ч., діал. Гарбуз.
— Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка! (Коцюб., І, 1955, 119);
Кабаки, мов добре вгодовані свині, повипирали свої округлі боки (Добр., Очак. розмир, 1965, 44).
◊ Дава́ти (да́ти, підно́сити, піднести́) [пече́ного] кабака́, жарт. — те саме, що Дава́ти (да́ти, підно́сити, піднести́) [пече́ного] гарбуза́ ( див. гарбу́з).
[Возний:] Наталка многим женихам піднесла печеного кабака (Котл., II, 1953, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кабак — каба́к 2 іменник чоловічого роду гарбуз діал. Орфографічний словник української мови
- кабак — див. голова Словник синонімів Вусика
- кабак — I -а, ч., заст. Шинок. II -а, ч., діал. Гарбуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабак — 1. корчма, шинок, див. трактир, таверна, пивна 2. це гарбуз Словник чужослів Павло Штепа
- кабак — А, ч. Бар. В кабак, — дивлюся на неї і трохи цинічно регочу (А. Дністровий).[/с] Словник сучасного українського сленгу
- кабак — (-у) ч.; мол., крим. Ресторан, кафе. БСРЖ, 235; ПСУМС, 30; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 399. Словник жарґонної лексики української мови
- кабак — ГАРБУ́З (городня сланка рослина; її плід), КАБА́К діал.; ХА́НЬКА заст. (плід). Уляна зривала на городі гарбузи, плутаючись в довгому огудинні (Григорій Тютюнник); — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка (М. Словник синонімів української мови
- кабак — 1. Будівля з питним закладом для бідноти у Росії XVIII–XX ст. 2. Усипальня племінного вождя в сільській місцевості Уганди. Архітектура і монументальне мистецтво
- кабак — Кабак, -ка м. 1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. н. п. піднести кабана. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. Н. П. 352. 2) Кабакъ, питейный домъ. Словник української мови Грінченка