1. Словник синонімів української мови

кабак

ГАРБУ́З (городня сланка рослина; її плід), КАБА́К діал.; ХА́НЬКА заст. (плід). Уляна зривала на городі гарбузи, плутаючись в довгому огудинні (Григорій Тютюнник); — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка (М. Коцюбинський); Я чорну голову бандита, неначе ханьку, розколов (В. Сосюра).

ШИНО́К (невеликий заклад, де продаються спиртні напої), КОРЧМА́ (КОРШМА́), ОРА́НДА (ОРЕ́НДА) заст., КРУЖА́ЛО заст., КАБА́К заст., ШИНК заст., діал.; МОНОПО́ЛЬКА заст. розм., МОНОПО́ЛІЯ заст. розм. (такий заклад, де торгували казенною горілкою). Як іти од нашої слободи до Любчиків, то при дорозі шинок стояв (Марко Вовчок); На місці причалу колись пором був, а там корчма стояла, де зараз Палац культури афішами блищить (О. Гончар); — Приведи по обіді музики в оранду, бо я танцювати хочу (І. Нечуй-Левицький); Гарно нарядилась (Дидона), Як би в оренду на танець (І. Котляревський); (Сильвестр:) Пробач нас, княже, ледве розшукали Цього ми грека в ближньому кружалі, Де чаші він зі смаком вихиляв (І. Кочерга); Тепер же мені Немає рідні. Є в мене п'ятак, Піду я в кабак (М. Чернявський); А тепер ми розійшлись, Батько шинк тримати, А я не так до шинку, Як люблю орати (С. Руданський); Побазарувавши, дід заходив до "монопольки" (П. Панч); Мерщій подався (Василь Іванович) до своєї монополії (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабак — каба́к 2 іменник чоловічого роду гарбуз діал. Орфографічний словник української мови
  2. кабак — див. голова Словник синонімів Вусика
  3. кабак — I -а, ч., заст. Шинок. II -а, ч., діал. Гарбуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабак — 1. корчма, шинок, див. трактир, таверна, пивна 2. це гарбуз Словник чужослів Павло Штепа
  5. кабак — А, ч. Бар. В кабак, — дивлюся на неї і трохи цинічно регочу (А. Дністровий).[/с] Словник сучасного українського сленгу
  6. кабак — (-у) ч.; мол., крим. Ресторан, кафе. БСРЖ, 235; ПСУМС, 30; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 399. Словник жарґонної лексики української мови
  7. кабак — КАБА́К¹, а́, ч., заст. Шинок. Перш усього блиснуло світло у кабаці… Гай, гай! Вже і в Липцях завелися кабаки (Кв.-Осн., II, 1956, 8). КАБА́К², а́, ч., діал. Гарбуз. — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. кабак — 1. Будівля з питним закладом для бідноти у Росії XVIII–XX ст. 2. Усипальня племінного вождя в сільській місцевості Уганди. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. кабак — Кабак, -ка м. 1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. н. п. піднести кабана. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. Н. П. 352. 2) Кабакъ, питейный домъ. Словник української мови Грінченка