кабак

Кабак, -ка

м.

1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. н. п. піднести кабана. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. Н. П. 352.

2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє. ЗОЮР. І. 207.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабак — каба́к 2 іменник чоловічого роду гарбуз діал. Орфографічний словник української мови
  2. кабак — див. голова Словник синонімів Вусика
  3. кабак — I -а, ч., заст. Шинок. II -а, ч., діал. Гарбуз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кабак — 1. корчма, шинок, див. трактир, таверна, пивна 2. це гарбуз Словник чужослів Павло Штепа
  5. кабак — А, ч. Бар. В кабак, — дивлюся на неї і трохи цинічно регочу (А. Дністровий).[/с] Словник сучасного українського сленгу
  6. кабак — (-у) ч.; мол., крим. Ресторан, кафе. БСРЖ, 235; ПСУМС, 30; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 399. Словник жарґонної лексики української мови
  7. кабак — ГАРБУ́З (городня сланка рослина; її плід), КАБА́К діал.; ХА́НЬКА заст. (плід). Уляна зривала на городі гарбузи, плутаючись в довгому огудинні (Григорій Тютюнник); — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка (М. Словник синонімів української мови
  8. кабак — КАБА́К¹, а́, ч., заст. Шинок. Перш усього блиснуло світло у кабаці… Гай, гай! Вже і в Липцях завелися кабаки (Кв.-Осн., II, 1956, 8). КАБА́К², а́, ч., діал. Гарбуз. — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. кабак — 1. Будівля з питним закладом для бідноти у Росії XVIII–XX ст. 2. Усипальня племінного вождя в сільській місцевості Уганди. Архітектура і монументальне мистецтво