лабіринт

(грец. < санскр. — камінь)

1. Орнаментальний мотив у вигляді системи спіральних ліній або сполучення кола і квадрата з сегментами і радіусами. За однією з версій вважався магічним знаком, призначеним для того, щоб заманити в його тенета диявола і злих духів, які не зможуть звідтіля вибратися, за другою — не дати можливості повернутися мертвим на землю. За іншою гіпотезою лабіринт є діаграмою Космосу.

2. Заупокійний храм давньоєгипетського фараона Аменемхета III в Хаварі, який завдяки своїм грандіозним розмірам та складній системі розпланування, величезній кількості дворів і приміщень (біля 3000) став легендарним, отримавши дану назву від древніх греків. Можливо йшлося про підземелля під о. Моеріс у Фаюмському оазисі. Таку ж назву в давнину одержали ще чотири "великих лабіринтів": царський палац у Кноссі на о. Крит, у м. Гортина на о. Крит, під храмом Гефеста на о. Лемнос та етруський в Клузії на Апеннінському півострові. Ймовірно так звали кам'яні святилища з тайними ходами, призначені для ініціації. Внаслідок вийти з нього міг лише адепт, що осяг жрецькі мудрість і знання.

3. Алегорично — велика будівля із надзвичайно заплутаним планом приміщень.

4. Окрема частина регулярного парку із складним для орієнтації планом доріжок, які звивались серед трельяжів і боскетів, засаджених лавром, грабом, липою тощо.

5. Фігурна кладка підлоги з каменів різного кольору, виконаних складними зиґзаґами (у пізньоготичних соборах в їх малюнок включалися зображення творців споруди), яка символізувала "Дорогу в Єрусалим". По звивистій лінії (260 м у Шартрському соборі) треба було пройти навколішки, щоб начебто досягти і уклонитися Святим місцям.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабіринт — лабіри́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лабіринт — [лаб'іринт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. лабіринт — Так у давнину звались палаци з багатьма заплутаними переходами і величезною кількістю кімнат, з яких важко було вибратися. Стародавні автори повідомляють про чотири лабіринти: крітський, єгипетський (який, за Геродотом, мав близько 3 тис. Словник крилатих висловів
  4. лабіринт — -у, ч. 1》 За давньогрецькою легендою – палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит. 2》 чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. 3》 перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лабіринт — ЛАБІРИ́НТ, у, ч. 1. В античній міфології будівля зі складними і заплутаними ходами, яка сконструйована таким чином, що одного разу, потрапивши у нього, неможливо або дуже важко вибратися назад; парк чи сад, створений за тим же принципом. Словник української мови у 20 томах
  6. лабіринт — лабіри́нт (грец. λαβύρινθος) 1. У Стародавній Греції та Єгипті палац з багатьма кімнатами й складним сполученням їх, внаслідок чого важко вийти з нього. 2. Внутрішня частина вуха. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лабіринт — У стародавньому світі будівля дуже заплутаної конструкції; згідно з Плінієм Старшим існувало 4 л.: у Єгипті (поховальний храм Аменемхата II з II тис. до н.е.), на Криті (міфічна оселя Мінотавра), на острові Самос (VI ст. до н.е.), в Італії (гробниця етруського царя Ларса Парсенна). Універсальний словник-енциклопедія
  8. лабіринт — ЛАБІРИ́НТ, у, ч. 1. За давньогрецькою легендою — палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Кріті. 2. чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. Словник української мови в 11 томах
  9. лабіринт — рос. лабиринт 1. У Стародавній Греції — система різнорозташованих приміщень з надто складним сполученням, внаслідок чого з них важко або неможливо вийти. Eкономічна енциклопедія