лабіринт

лабіри́нт

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабіринт — [лаб'іринт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. лабіринт — Так у давнину звались палаци з багатьма заплутаними переходами і величезною кількістю кімнат, з яких важко було вибратися. Стародавні автори повідомляють про чотири лабіринти: крітський, єгипетський (який, за Геродотом, мав близько 3 тис. Словник крилатих висловів
  3. лабіринт — -у, ч. 1》 За давньогрецькою легендою – палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит. 2》 чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. 3》 перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лабіринт — ЛАБІРИ́НТ, у, ч. 1. В античній міфології будівля зі складними і заплутаними ходами, яка сконструйована таким чином, що одного разу, потрапивши у нього, неможливо або дуже важко вибратися назад; парк чи сад, створений за тим же принципом. Словник української мови у 20 томах
  5. лабіринт — лабіри́нт (грец. λαβύρινθος) 1. У Стародавній Греції та Єгипті палац з багатьма кімнатами й складним сполученням їх, внаслідок чого важко вийти з нього. 2. Внутрішня частина вуха. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лабіринт — У стародавньому світі будівля дуже заплутаної конструкції; згідно з Плінієм Старшим існувало 4 л.: у Єгипті (поховальний храм Аменемхата II з II тис. до н.е.), на Криті (міфічна оселя Мінотавра), на острові Самос (VI ст. до н.е.), в Італії (гробниця етруського царя Ларса Парсенна). Універсальний словник-енциклопедія
  7. лабіринт — ЛАБІРИ́НТ, у, ч. 1. За давньогрецькою легендою — палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Кріті. 2. чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. Словник української мови в 11 томах
  8. лабіринт — рос. лабиринт 1. У Стародавній Греції — система різнорозташованих приміщень з надто складним сполученням, внаслідок чого з них важко або неможливо вийти. Eкономічна енциклопедія
  9. лабіринт — (грец. < санскр. — камінь) 1. Орнаментальний мотив у вигляді системи спіральних ліній або сполучення кола і квадрата з сегментами і радіусами. Архітектура і монументальне мистецтво