лабіринт

ЛАБІРИ́НТ, у, ч.

1. В античній міфології будівля зі складними і заплутаними ходами, яка сконструйована таким чином, що одного разу, потрапивши у нього, неможливо або дуже важко вибратися назад; парк чи сад, створений за тим же принципом.

Лабіринт Дедала – це був величезний комплекс будинків, палаців і парків, задуманий так, що той, хто в нього входив, не міг знайти виходу (з наук.-попул. літ.);

Велетенський Фаюмський лабіринт – найдавніший з відомих лабіринтів, він був заупокійним храмом, побудованим біля піраміди фараона Аменемхета III (з наук.-попул. літ.).

2. чого і з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку і т. ін.

За нею [долиною] було видко [видно] цілі лабіринти невисоких скель (І. Нечуй-Левицький);

І Алі, і Фатьма були тут людьми чужими, не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті (М. Коцюбинський);

Солекопи знали тут кожну штольню, заплутаний підземний лабіринт (С. Скляренко).

3. Атракціон, головоломка з використанням принципів побудови лабіринту.

У дитячому лабіринті “Амазонка” є все – гірки, тунелі, підвісні мостики, тарзанки, батути, сухі басейни з кульками – все, що так полюбляють наші діти (з газ.);

Під Києвом з'явився величезний кукурудзяний лабіринт (з газ.);

Потрапити в лабіринт не страшно, якщо все відбувається в просторі комп' ютерних ігор (з Інтернету).

4. перев. чого і з означ., перен. Складне, заплутане поєднання, переплетення чого-небудь; складна життєва ситуація.

Зла недоля зіпхнула його на саме дно суспільного пекла, провела лабіринтом арештів, безглуздих допитів, страшних тюрем (П. Колесник);

Важливо не загубити людину в лабіринтах медичної реформи (з газ.);

// Про те, що важко збагнути, у чому важко розібратися.

[Кай Летіцій:] Я не люблю таких процесів. Завжди темне дно буває в них – його й збагнути трудно, се хаос, лабіринт, а не процес (Леся Українка);

Мабуть, легше зварити найскладнішу швидкісну плавку, ніж продертися крізь складні лабіринти завдань на квадратні рівняння (В. Собко);

Автор статті розглядає художній текст як лабіринт в культурі постмодерну, простежує художні колізії суб'єкт-об' єктної опозиції (з наук. літ.);

// Символ вічності, незбагненності.

Ідея, що всесвіт в цілому і людське буття зокрема, – це лабіринт щодо можливості їх пізнання, органічно поєднується поетом-мислителем з уявою про плинність усього існуючого (з наук. літ.);

Лабіринт як символ Шляху виражає ідею руху людини до істини, це те, що змушує людину рухатися, виводить із стану інертності (із журн.).

5. мист. Вид орнаменту.

Зображення лабіринтів можна побачити у середньовічних готичних соборах (з наук.-попул. літ.).