медальйон

(фр. — велика медаль)

Декоративна прикраса у вигляді орнаментальної або зображальної композиції, яка розміщалася на стіні споруди і звичайно отримувала овальну або круглу форму.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медальйон — медальйо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. медальйон — -а, ч. 1》 Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, куди вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і носять на шиї. 2》 Рельєф або малюнок в обрамленні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медальйон — Образочок Словник чужослів Павло Штепа
  4. медальйон — МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч. 1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, що в нього вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і який носять на шиї. Словник української мови у 20 томах
  5. медальйон — медальйо́н (франц. medaillon, з італ. medaglione, букв. – велика медаль) 1. Ювелірна прикраса у вигляді невеликого плескатого футляра, в якому вміщують портрет і носять на шиї. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. медальйон — Медальйо́н, -на; -йо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. медальйон — МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч. 1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, в який вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис, і носять на шиї. Словник української мови в 11 томах