пазуха

Простір між зовнішніми поверхнями суміжних склепінь або склепінням і стіною, площина над перекриттям споруди; порівн. запалубка.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пазуха — ПА́ЗУХА, и, ж. 1. Простір між грудьми та одягом, що до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною, .. виповзли [Владко й Начко] ровом до поблизького яру (І. Словник української мови у 20 томах
  2. пазуха — (матері) груди; (сорочки) розпірка, розпір, сов. проріха; ан. порожнина; пазушка, пазушина. Словник синонімів Караванського
  3. пазуха — -и, ж. 1》 Простір між грудьми та одежею, яка до них прилягає. 2》 розм. Те саме, що груди. 3》 Проріха спереду в сорочці для зручності одягання через голову. 4》 анат. Порожнина в деяких органах тіла. 5》 бот. Заглибина між гілкою і стовбуром дерева або між основою листа і стеблом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пазуха — Па́зуха, -хи, -сі; -зухи, -зух Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пазуха — па́зуха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. пазуха — [пазуха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
  7. пазуха — ВИ́РІЗ (виїмка для голови, шиї на одягу), ВИ́КОТ, ПА́ЗУХА (в сорочці); ДЕКОЛЬТЕ́ (в жіночому одязі). Він одягнув плащ — круглу пелерину з вирізом для голови (О. Словник синонімів української мови
  8. пазуха — ПА́ЗУХА, и, ж. 1. Простір між грудьми і одежею, яка до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною,.. виповзли [Владко й Начко] ровом до поблизького яру (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. пазуха — аж го́лому по́за па́зухою по́вно. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; нічого. Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови