пазуха

ВИ́РІЗ (виїмка для голови, шиї на одягу), ВИ́КОТ, ПА́ЗУХА (в сорочці); ДЕКОЛЬТЕ́ (в жіночому одязі). Він одягнув плащ — круглу пелерину з вирізом для голови (О. Донченко); Пишна, заспана, стояла поруч матері Галька; вона вийшла без спідниці, в одній куценькій сорочині з великим викотом на грудях (Г. Косинка); Вишивала ту сорочку небога Леся: і по ковніру, і по пазусі (П. Куліш); Ольга почервоніла аж до декольте халата (Ірина Вільде).

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Довженко); Не тратили (батьки) надії, що час або якийсь випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (М. Коцюбинський); Золота грива Перса покрила У коня вороного (пісня); Терпило колесом випинав могучу грудину (С. Васильченко); Він з'явився в дверях, розхристав сорочку й показав волохату груднину (С. Чорнобривець); Виразно чув (Данько), як десь у пазусі йому, за худими, молоденькими реберцями тріпочеться серце (О. Гончар); Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (А. Свидницький).

ГРУ́ДИ (молочні залози жінки), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДЬ розм., ПА́ЗУХА розм.; БЮСТ (як частина фігури). Уже я його (дитя) тулила-тулила до грудей — що ж ти там висмокчеш? — порожнісінько!.. (Панас Мирний); Хто світле немовля живе Від лона матернього рве?.. (М. Рильський); Виразно розділені й окреслені перса уже чекали материнства (М. Стельмах); Коли ж дитина голосно плакала,.. вона розгортала пазуху і своєму ненаглядному давала грудь (С. Чорнобривець); Нічого не знає (маля), Маленькими ручицями Пазухи шукає (Т. Шевченко); Стоїть (Оксана) усміхнена, приязна, з високим бюстом (О. Гончар).

ПА́ЗУХА (простір між грудьми і одягом), ПА́ЗУШИ́НА. От вам Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука (приказка); Заливається (Катря) реготом, бо індичата, підскакуючи в пазушині, лоскочуть її попід боками (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пазуха — па́зуха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пазуха — (матері) груди; (сорочки) розпірка, розпір, сов. проріха; ан. порожнина; пазушка, пазушина. Словник синонімів Караванського
  3. пазуха — [пазуха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
  4. пазуха — -и, ж. 1》 Простір між грудьми та одежею, яка до них прилягає. 2》 розм. Те саме, що груди. 3》 Проріха спереду в сорочці для зручності одягання через голову. 4》 анат. Порожнина в деяких органах тіла. 5》 бот. Заглибина між гілкою і стовбуром дерева або між основою листа і стеблом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пазуха — ПА́ЗУХА, и, ж. 1. Простір між грудьми та одягом, що до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною, .. виповзли [Владко й Начко] ровом до поблизького яру (І. Словник української мови у 20 томах
  6. пазуха — аж го́лому по́за па́зухою по́вно. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; нічого. Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  7. пазуха — Па́зуха, -хи, -сі; -зухи, -зух Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пазуха — ПА́ЗУХА, и, ж. 1. Простір між грудьми і одежею, яка до них прилягає. Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною,.. виповзли [Владко й Начко] ровом до поблизького яру (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. пазуха — Простір між зовнішніми поверхнями суміжних склепінь або склепінням і стіною, площина над перекриттям споруди; порівн. запалубка. Архітектура і монументальне мистецтво