пальма

(лат.)

1. Тропічне й субтропічне дерево з невеликою кількістю гілок, що несуть на вершині великі листя. Широко вживалось у будівництві, а форми листів послужили зразком для стародавніх єгиптян при створенні відповідної капітелі.

2. Голландська міра для виміру товщини щоглового лісу (9,4 см).

3. Твір пластики у давнього американського народу тотонаків, пов'язаний з ритуальною грою в м'яч. Прикріплені попереду спеціальних поясів — "ярем" вузькі статуетки з віялоподібною вершиною і упором в основі зображали птахів, тварин, пишно одягнених персонажів, зв'язані з культом війни і людськими жертвоприношеннями (додатково див. "сокира", "ярмо").

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальма — ПА́ЛЬМА, и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Словник української мови у 20 томах
  2. пальма — Па́льма, -ми; па́льми, пальм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. пальма — [пал'ма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. пальма — віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому. Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л. Фразеологічний словник української мови
  5. пальма — па́льма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. пальма — (-и) ж.; тюр.; жарт. Горішня нара у тюремній камері. У Лук'янівці горішню нару називають пальмою. У Дніпропетровську, для порівняння, — грушею. (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). Словник жарґонної лексики української мови
  7. пальма — -и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн із високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Таліпотова пальма — те саме, що коріфа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. пальма — ПА́ЛЬМА, и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Словник української мови в 11 томах
  9. пальма — Пальма, -ми ж. раст. Пальма. Морд. Оп. 63. Не буде він, мов пальма, зеленіти. К. Іов. 34. Словник української мови Грінченка