пальма

віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому. Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л. Дмитерко); Глядачі вагалися, кому з акторів — виконавців п’єси “Глитай, або ж Павук” — віддати пальму першості, і, врешті, розподілили її між усіма учасниками (Думки про театр); Чи мається на увазі нас обох, а чи, може вона вирішила винагородити Володю, віддати пальму першості тільки йому (Ю. Бедзик).

па́льма пе́ршості. Перше місце або перемога як наслідок переваги кого-, чого-небудь над іншими у чомусь. Найгірші його (Сохацького) передчуття справдилися. Харківський завод вирвав у нього пальму першості (Л. Дмитерко); Генетичною обдарованістю зумовлена й феноменальна витривалість мисливців первісних племен, пальма першості серед яких безумовно належить зулусам та бушменам (З журналу). па́льма пе́ршенства, рідко. — Потоцький зрозумів, що час заговорити, бо Кособудський вирве в нього пальму першенства (З. Тулуб).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пальма — па́льма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
пальма — [пал'ма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
пальма — -и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн із високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Таліпотова пальма — те саме, що коріфа. Великий тлумачний словник сучасної мови
пальма — ПА́ЛЬМА, и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Словник української мови у 20 томах
пальма — (-и) ж.; тюр.; жарт. Горішня нара у тюремній камері. У Лук'янівці горішню нару називають пальмою. У Дніпропетровську, для порівняння, — грушею. (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). Словник жарґонної лексики української мови
пальма — Па́льма, -ми; па́льми, пальм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пальма — ПА́ЛЬМА, и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Словник української мови в 11 томах
пальма — (лат.) 1. Тропічне й субтропічне дерево з невеликою кількістю гілок, що несуть на вершині великі листя. Широко вживалось у будівництві, а форми листів послужили зразком для стародавніх єгиптян при створенні відповідної капітелі. Архітектура і монументальне мистецтво
пальма — Пальма, -ми ж. раст. Пальма. Морд. Оп. 63. Не буде він, мов пальма, зеленіти. К. Іов. 34. Словник української мови Грінченка