пальчик

па́льчики обли́зувати / облиза́ти, жарт. 1. Бути дуже задоволеним чим-небудь (перев. їжею, питвом). — А що? Я і є кок! У флоті на “Святому Владимирові” плавав,— хвалився дід Карась.— Всі пальчики облизували (В. Вільний); — Я там таких карасів наловив — тільки їж та пальчики облизуй (В. Минко). 2. Бути в захопленні від кого-, чого-небудь. — Висватаю тобі таку молоду. З освітою, ніяк не нижчою гімназичної. Пальчики оближеш (А. Головко); // Заздрити комусь. Такий гарний, такий гарний (жених), .. аж Росолинщанки пальчики облизуватимуть (А. Свидницький).

(ті́льки) па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш, жарт. 1. Що-небудь дуже смачне. — Там як що зготує (кухар), то тільки пальчики оближеш,— говорив він, уплітаючи печену курку після поросятини (І. Нечуй-Левицький); — Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде — пальці оближеш (З. Тулуб). 2. Хтось дуже гарний, вродливий. А на них (арф’янок) глянеш — пальчики оближеш (Панас Мирний). 3. Гарно, цікаво і т. ін. — Про нас, господарів, пишеться. Та як пишеться — пальці оближеш, сказав гордовито, розминаючи .. плечі (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальчик — па́льчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пальчик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до палець 1). 2》 перен. Невеликий предмет видовженої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пальчик — ПА́ЛЬЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до па́лець 1. Враз Харитя почула, що сльози душать її. Зразу якось дуже жаль стало їй слабої матері, дужче заболів той пальчик, що втяла серпом (М. Словник української мови у 20 томах
  4. пальчик — Па́льчик, -ка, на -ку; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пальчик — ПА́ЛЬЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до па́лець 1. Враз Харитя почула, що сльози душать її. Зразу якось дуже жаль стало їй слабої матері, дужче заболів той пальчик, що втяла серпом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. пальчик — Пальчик, -ка м. 1) ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) мн. раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10. Словник української мови Грінченка