пальма

ПА́ЛЬМА, и, ж.

Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна.

– Сирокко приносить до мене з Африки спеку і аромати Єгипту, а я мрію про край білих пісків і чорних людей, про кактуси, пальми і піраміди (М. Коцюбинський);

Між столиками та в кутках стояло в діжках кілька пальм та фікусів (М. Трублаїні);

Серед багатої рослинності Індонезії особливо поширена кокосова пальма, яка дає цінні продукти (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. А гнучка стрункая постать, Наче пальма та південна (Леся Українка).

△ (1) Коко́сова па́льма – висока пальма з кільчастим стовбуром і перистим листям, яка дає великий плід-кістянку, що в побуті зветься горіхом.

Серед багатої рослинності Індонезії особливо поширена кокосова пальма, яка дає цінні продукти (з наук.-попул. літ.);

(2) Са́гова па́льма – пальма, серцевина якої багата на крохмаль;

(3) Фі́нікова па́льма – дерево родини пальмових із кроною великого пірчастого листя; дає солодкі поживні плоди – фініки.

Є чимало сортів фінікових пальм. Їхні плоди різняться між собою величиною, забарвленням, вмістом тих чи інших сполук, швидкістю достигання (з наук.-попул. літ.).

◇ Віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості див. віддава́ти;

(4) Па́льма пе́ршості – перше місце або перемога як наслідок переваги кого-, чого-небудь над іншими у чомусь.

Найгірші його [Сохацького] передчуття справдилися. Харківський завод вирвав у нього пальму першості (Л. Дмитерко);

Генетичною обдарованістю зумовлена й феноменальна витривалість мисливців первісних племен, пальма першості серед яких безумовно належить зулусам та бушменам (із журн.);

Па́льма пе́ршенства, рідко.

– Потоцький зрозумів, що час заговорити, бо Кособудський вирве в нього пальму першенства (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальма — па́льма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пальма — [пал'ма] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. пальма — -и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн із високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Таліпотова пальма — те саме, що коріфа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пальма — (-и) ж.; тюр.; жарт. Горішня нара у тюремній камері. У Лук'янівці горішню нару називають пальмою. У Дніпропетровську, для порівняння, — грушею. (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). Словник жарґонної лексики української мови
  5. пальма — віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому. Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л. Фразеологічний словник української мови
  6. пальма — Па́льма, -ми; па́льми, пальм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пальма — ПА́ЛЬМА, и, ж. Вічнозелена, перев. деревна рослина жарких країн з високим негіллястим стовбуром і пишною кроною великого перистого або віялоподібного листя, що може культивуватися як декоративна. Словник української мови в 11 томах
  8. пальма — (лат.) 1. Тропічне й субтропічне дерево з невеликою кількістю гілок, що несуть на вершині великі листя. Широко вживалось у будівництві, а форми листів послужили зразком для стародавніх єгиптян при створенні відповідної капітелі. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. пальма — Пальма, -ми ж. раст. Пальма. Морд. Оп. 63. Не буде він, мов пальма, зеленіти. К. Іов. 34. Словник української мови Грінченка