паля

Стрижень, що вбивається в ґрунт для його ущільнення або досягнення материкової основи і тим самим укріплення підвалин споруди.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паля — па́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паля — (під будівлю) шпунт, стовп; див. ще КІЛ; ІСТ. смертна кара. Словник синонімів Караванського
  3. паля — I п`аля-і, ж. 1》 Стовп, що забивається в ґрунт як опора для якої-небудь споруди. 2》 Загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як огорожу. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паля — ПА́ЛЯ, і, ж. 1. Стовп, що забивається в ґрунт як опора для якої-небудь споруди. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками та .. якось-то хитро та мудро попереплутувано (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. паля — па́ля (па́ла) 1. голова (ст)|| = гарбуз ◊ фрає́рська па́ла → паля 2. шк. одиниця (оцінка)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. паля — КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); ТИНИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  7. паля — Па́ля, -лі, -лею; па́лі, паль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. паля — ПА́ЛЯ, і, ж. 1. Стовп, що забивається в грунт як опора для якої-небудь споруди. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв’язано вірьовками та.. якось-то хитро та мудро попереплутувано (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах