резонатор

Значення в інших словниках

1. резонатор — резонатор, род. резонатора, мн. резонатори, род. мн. резонаторів (від лат. resono – відклик) коливальна система, в якій відбувається накопичення енергії за рахунок резонансу з вимушеною силою. Фізико-технічний словник-мінімум
2. резонатор — резона́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. резонатор — -а, ч. 1》 спец. Система, прилад, де виникає або може виникнути резонанс. || Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних та інших коливань. || Підсилювач звука в музичних інструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. резонатор — (від лат. resonare — відгукуватись) — 1. Пристрій, налаштований на певну частоту власних коливань, який під впливом дії хвиль вібратора викликає інтенсивні коливання з такою ж або близькою частотою. Словник-довідник музичних термінів
5. резонатор — РЕЗОНА́ТОР, а, ч. 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення й підсилення акустичних, електричних та ін. коливань. Найпростіший спосіб зробити зал придатним для роботи в режимі природного звучання – надати сцені форми резонатора (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
6. резонатор — резона́тор (від лат. resono – звучу у відповідь, відгукуюсь) система (або тіло), прилад, де виникає або може виникнути резонанс. Словник іншомовних слів Мельничука
7. резонатор — Резона́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. резонатор — РЕЗОНА́ТОР, а, ч. 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних та ін. коливань. Найпростіший спосіб зробити зал придатним для роботи в режимі природного звучання — надати сцені форми резонатора (Наука.. Словник української мови в 11 томах