резонатор

(від лат. resonare — відгукуватись) — 1. Пристрій, налаштований на певну частоту власних коливань, який під впливом дії хвиль вібратора викликає інтенсивні коливання з такою ж або близькою частотою. В музичній практиці застосовуються акустичні (струна, камертон, мембрана, дека та ін.) та електричні (коливальні контури) Р. 2. Термін Р. вживаєшся стосовно співацького голосуумовно, оскільки людський організм виступає як Р., що 'самонастроюється' (В.П.Морозов), а виокремлення 'головного' та 'грудного” Р. є умовним і означає не справжнє резонування, а відчуття, які виникають в цих місцях.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резонатор — резонатор, род. резонатора, мн. резонатори, род. мн. резонаторів (від лат. resono – відклик) коливальна система, в якій відбувається накопичення енергії за рахунок резонансу з вимушеною силою. Фізико-технічний словник-мінімум
  2. резонатор — резона́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. резонатор — -а, ч. 1》 спец. Система, прилад, де виникає або може виникнути резонанс. || Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних та інших коливань. || Підсилювач звука в музичних інструментах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. резонатор — РЕЗОНА́ТОР, а, ч. 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення й підсилення акустичних, електричних та ін. коливань. Найпростіший спосіб зробити зал придатним для роботи в режимі природного звучання – надати сцені форми резонатора (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. резонатор — резона́тор (від лат. resono – звучу у відповідь, відгукуюсь) система (або тіло), прилад, де виникає або може виникнути резонанс. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. резонатор — Резона́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. резонатор — РЕЗОНА́ТОР, а, ч. 1. спец. Пристрій або прилад для відтворення і підсилення акустичних, електричних та ін. коливань. Найпростіший спосіб зробити зал придатним для роботи в режимі природного звучання — надати сцені форми резонатора (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  8. резонатор — (лат. — відзвук) Пристрій для поліпшення акустики в споруді. Архітектура і монументальне мистецтво