решітка

Загорожа з переплетених планок, прутів, залізних прутів, проволоки тощо. За формою відрізняються:

~ в розщіп — з широкими залізними смугами, які з обох країв мають відігнуті задирки. Вживалась для вікон нежитлових, переважно складських приміщень.

~ кубовата (копитчаста) — з хвилястих прутів, що утворювали вертикальні ромби із округленими боками і загостреннями вгорі та внизу. Була поширена в архітектурі Московії.

~ хвилясто-ромбічна — з малюнком, складеним з однакових вертикальних ромбів, які утворені хвилястими боками. Застосовувалась для захисту і прикрашення віконних отворів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решітка — Реші́тка, -тки, -тці; -ші́тки, -ші́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. решітка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. решітка — -и, ж. 1》 Загорода, паркан із дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. || Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Решітка — Реші́тка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  5. решітка — РЕШІ́ТКА, и, ж. 1. Загорода, паркан з дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  6. решітка — (в'язниці) грати, (огорожа) штахети, див. клітка Словник чужослів Павло Штепа
  7. решітка — Решітка, -ки ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. Словник української мови Грінченка
  8. решітка — РЕШІ́ТКА, и, ж. 1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Г. Словник української мови у 20 томах
  9. решітка — ҐРА́ТИ (перехресно розташовані металеві або дерев'яні прути, планки), КРА́ТИ діал.; ШТА́БИ (металеві планки на вікнах); РЕШІ́ТКА (предмет з таким переплетенням). — Гено, що то на вікнах? -Гена, зітхнувши, пояснив: решітки. Ґрати з металевого пруття (О. Словник синонімів української мови