1. Великий тлумачний словник сучасної мови

решітка

реші́тка

-и, ж.

1》 Загорода, паркан із дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються.

|| Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній.

|| Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь.

2》 Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін.

3》 Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива.

4》 рідко. Народний музичний ударний інструмент.

5》 діал. Моховик.

6》 рідко. Гачок, на якого чіпляється прикраса.

Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані.

7》 мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Решітка — Реші́тка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. решітка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. решітка — (в'язниці) грати, (огорожа) штахети, див. клітка Словник чужослів Павло Штепа
  4. решітка — РЕШІ́ТКА, и, ж. 1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. решітка — ҐРА́ТИ (перехресно розташовані металеві або дерев'яні прути, планки), КРА́ТИ діал.; ШТА́БИ (металеві планки на вікнах); РЕШІ́ТКА (предмет з таким переплетенням). — Гено, що то на вікнах? -Гена, зітхнувши, пояснив: решітки. Ґрати з металевого пруття (О. Словник синонімів української мови
  6. решітка — Реші́тка, -тки, -тці; -ші́тки, -ші́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. решітка — РЕШІ́ТКА, и, ж. 1. Загорода, паркан з дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  8. решітка — Загорожа з переплетених планок, прутів, залізних прутів, проволоки тощо. За формою відрізняються: ~ в розщіп — з широкими залізними смугами, які з обох країв мають відігнуті задирки. Вживалась для вікон нежитлових, переважно складських приміщень. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. решітка — Решітка, -ки ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. Словник української мови Грінченка