решітка

РЕШІ́ТКА, и, ж.

1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються.

Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Г. Хоткевич);

// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній.

Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (І. Нечуй-Левицький);

Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (з наук. літ.);

Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок, .. або сітками з лози (з наук. літ.);

// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь.

Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (з наук. літ.);

На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (з наук.-попул. літ.).

2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін.

Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (з наук. літ.);

Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини – крапкате, кратковане, макове, решітка (з наук. літ.).

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива.

Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало й колосникову решітку (з наук. літ.);

У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (з наук. літ.).

4. Народний музичний ударний інструмент.

Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка);

Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (з наук. літ.).

5. діал. Моховик.

Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, – а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових “справжніх” білих грибів! (М. Рильський);

Зародив тієї осені білий гриб і решітка (В. Кучер).

6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса.

Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися й прикрашувалися кольоровим склом (з наук. літ.).