склепіння
Перекриття криволінійних обрисів у перерізі. Спостерігались різні типи і види, серед яких самі поширені:
~ балхі — над прямокутними приміщеними, починається від кутів арками під кутом 45 градусів "у ялинку".
~ бочарне — утворюється рухом плоскої кривої, формуючи перекриття двоякої кривизни. Влаштовується над прямокутною ділянкою, маючи в повздовжньому і поперечному перетинах одноцентрові або коробові дуги.
~ висхідне — коробове або циліндричне півциркульне з нахиленими паралельними п'ятами.
~ віяльне — з нервюрами, які розходяться віялом з одного місця; спирається на кутові підпори, від яких віялом розходяться зігнуті лопаті.
~ восьмилоткове — над октогоном, підіймається до вершини вісьмома сегментами.
~ вспарушене — хрестове, у якого центральна частина помітно піднята у порівняні з боковими.
~ гвинтово-кільцеве — має дугоподібний перетин, підтримуючи сходові марші із закругленим поворотом або гвинтові сходи.
~ двоопукле — влаштовується над чотирикутним в плані приміщенням. Отримує дугоподібні перетини різної кривизни у поздовжньому і поперечному напрямках.
~ дзеркальне — зімкнуте із зрізаною верхньою площиною значних розмірів.
~ зімкнуте еліптичне — утворюється продовженням стін по еліптичній кривій.
~ зімкнуте лучкове — утворюється продовженням стін по кривій з невеликою стрілою підйому.
~ зімкнуте параболічне — утворюється продовженням стін по параболічній кривій.
~ зімкнуте півциркульне — утворюється продовженням стін по півциркульній кривій.
~ зімкнуте плоске — див. склепіння зімкнуте лучкове.
~ зірчасте — нервюрне, збагачене тьєрсеронами. Складається з низки (понад чотирьох) запалубок, що вгорі сходяться своїми гострими вершинами. Може мати різне накреслення.
~ з розпалубками — існують різні види і варіанти з'єднання склепінь з розпалубками.
~ клинчасте — викладене з каменів клинчастої форми.
~ клостер-гевельбе (нім. — захист і підвал) — те саме, що і склепіння зімкнуте.
~ коритне — подібне до зімкнутого, але у вершині має широку плоску ділянку.
~ коробове — утворюється трицентровою кривою у поперечному перетині.
~ купольне — докладніше див. купол.
~ лоткове — утворюється системою півциркульних арок, між якими розміщені циліндричні.
~ монастирське — зімкнуте з розпалубками.
~ мульден-гевельбе — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у прямокутну горизонталь.
~ напівлоткове — коробове або півциркульне з торцевим лотком.
~ нервюрне — переважно хрестове, на каркасі з нервюр.
~-оболонка — існує різних геометричних форм, в основному виконується із залізобетону.
~ пазушне — півциркульне з розпалубками.
~ парусно-зімкнене — різновид зімкнутих, де площини утворюють склепіння спарушеної форми.
~ пелюсткове — різновид сітчастих, утворювалось шляхом ускладненого перетину нервюр. Виникло у готичну епоху в Чехії, Словаччині та інших країнах.
~ повзуче — різновид циліндричних, з п'ятами на різних рівнях.
~ подвійне — виконане з двох криволінійних оболонок, розміщених одна над одною і розділених вузьким простором.
~ подвійноопукле — те саме, що і склепіння двоопукле.
~ плоске — стріла підйому не перевищує 3-ї частини прольоту.
~ сітчасте — подібне до зірчастого, однак замість тьєрсеронів вживаються чотири сферичних паруси.
~ стільникове — із складним рисунком ребер (без нервюр) і пірамідальними заглибленнями.
~ стрілчасте — утворюється направляючими з великою стрілою підйому.
~ ступінчасто-хрещате — хрещате із ступінчастою поверхнею розпалубок.
~ східчасте — утворюється системою поперечних і поздовжніх арок, розташованих на різних рівнях.
~ удаване (фальшиве) — конструктивно утворюється поступовим напуском горизонтальних рядів мурування.
~ у спіраль — викладене по однаково спрямованим рівним дугам, що розходяться від центра.
~ хрестове еліптичне — різновид хрестових, де площини між ребрами еліптичної форми.
~ хрестове лучкове — різновид хрестових, де площини між ребрами пологої (лучкової) форми.
~ хрестове параболічне — різновид хрестових, де площини між ребрами параболічної форми.
~ хрестове спарушене — різновид хрестових, де площини між ребрами спарушеної (сферичної) форми.
~ хрещате — зімкнене склепіння, перерізане двома коробовими чи циліндричними із світловим барабаном.
~ циліндричне еліптичне — утворюється еліптичною кривою у поперечному розрізі.
~ циліндричне лучкове — утворюється кривою, що у поперечному розрізі менше півкола.
~ циліндричне параболічне — утворюється параболічною кривою у поперечному розрізі.
~ циліндричне півциркульне — утворюється сферичною кривою у півкола.
~ циліндричне плоске — те саме, що склепіння циліндричне лучкове.
~ чарункове — те саме, що і склепіння стільникове.
~ четвертне — у перетині складає чверть кола.
~ шпігель-гевельбе — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у круглу шелигу (порівн. склепіння клостер-гевельбе, мульден-гевельбе).
Поряд з виконаними з каменя або цегли має місце:
~ глечикове — криволінійне перекриття з пустотілих керамічних трубок, які нагадують глечики, клиноподібних цеглин, порожнистих конусів тощо. Різновидом є склепіння з голосниками.
Деякі криволінійні перекриття отримали умовні назви, залежно від часу або місцевості, де вживались; наприклад:
~ анжуйське (склепіння Плантагенетів) — купольне перекриття стрілчастого абрису у сполученні з нервюрами.
~ єзуїтське — різновид зімкнутого; влаштовувалося над квадратним у плані приміщенням із спиранням чотирьох ребер на стики восьми розпалубок, що знаходилися на кутах.
~ норманське — те саме, що і склепіння віяльне.
~ прусське — низка однакових бочарних склепінь, розділених пониженими арками.
~ пястівське — тридільне. Отримало поширення в готичних будівлях Польщі.
~ саксонське — те саме, що і склепіння бочарне.
Значення в інших словниках
- склепіння — склепі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- склепіння — Опукла стеля, р. склеп; (брами) арка; П. накриття, покрив; (шар гірської породи) сов. товща; (на цвинтарі) Р. СКЛЕП. Словник синонімів Караванського
- склепіння — -я, с. 1》 Опукле перекриття або покриття, що з'єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін. || Опукла стеля або взагалі верхнє внутрішнє покриття, перев. утворене криволінійною поверхнею будівлі. || Те саме, що арка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склепіння — СКЛЕПІ́ННЯ, я, с. 1. Опукле перекриття або покриття, що з'єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін. Головними елементами кам'яного моста є опори, склепіння і надсклеписта будова .. Склепіння спирається на опори за допомогою п'ят (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- склепіння — Конструкція з опуклою поверхнею, збудувана з каменю або цегляних клинців, бетону, лежить на опорних стінах і прикриває приміщення зверху; осн. типи с.: циліндричне, хрестове, хрестово-ребристе, купольне. Універсальний словник-енциклопедія
- склепіння — СКЛЕПІ́ННЯ (опукле перекриття, що з'єднує стіни або опори якої-небудь споруди), ЗВІД, А́РКА (брами). Учта тим часом розкішна готується в царських покоях; Попід склепінням високим оздоба нечувана сяє (М. Словник синонімів української мови
- склепіння — Склепі́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- склепіння — СКЛЕПІ́ННЯ, я, с. 1. Опукле перекриття або покриття, що з’єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін. Головними елементами кам’яного моста є опори, склепіння і надсклеписта будова.. Склепіння спирається на опори за допомогою п’ят (Інж. геод. Словник української мови в 11 томах
- склепіння — Склепі́ння, -ня с. Сводъ. Св. Л. 214. Словник української мови Грінченка