1. Великий тлумачний словник сучасної мови

склепіння

склепі́ння

-я, с.

1》 Опукле перекриття або покриття, що з'єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін.

|| Опукла стеля або взагалі верхнє внутрішнє покриття, перев. утворене криволінійною поверхнею будівлі.

|| Те саме, що арка.

|| Навіс, утворений переплетенням гілок та листя дерев, кущів.

|| Взагалі накриття, покрив; товща.

Склепіння глотки — верхня стінка глотки, прикріплена до основи черепа.

Склепіння кон'юктиви — частина кон'юнктиви в місцях переходу з повік на очне яблуко.

Склепіння піхви — простір між стінкою піхви та піхвовою частиною шийки матки.

|| перен. Про сферичну поверхню чого-небудь.

2》 рідко. Те саме, що склеп 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепіння — склепі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. склепіння — Опукла стеля, р. склеп; (брами) арка; П. накриття, покрив; (шар гірської породи) сов. товща; (на цвинтарі) Р. СКЛЕП. Словник синонімів Караванського
  3. склепіння — СКЛЕПІ́ННЯ, я, с. 1. Опукле перекриття або покриття, що з'єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін. Головними елементами кам'яного моста є опори, склепіння і надсклеписта будова .. Склепіння спирається на опори за допомогою п'ят (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. склепіння — Конструкція з опуклою поверхнею, збудувана з каменю або цегляних клинців, бетону, лежить на опорних стінах і прикриває приміщення зверху; осн. типи с.: циліндричне, хрестове, хрестово-ребристе, купольне. Універсальний словник-енциклопедія
  5. склепіння — СКЛЕПІ́ННЯ (опукле перекриття, що з'єднує стіни або опори якої-небудь споруди), ЗВІД, А́РКА (брами). Учта тим часом розкішна готується в царських покоях; Попід склепінням високим оздоба нечувана сяє (М. Словник синонімів української мови
  6. склепіння — Склепі́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. склепіння — СКЛЕПІ́ННЯ, я, с. 1. Опукле перекриття або покриття, що з’єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін. Головними елементами кам’яного моста є опори, склепіння і надсклеписта будова.. Склепіння спирається на опори за допомогою п’ят (Інж. геод. Словник української мови в 11 томах
  8. склепіння — Перекриття криволінійних обрисів у перерізі. Спостерігались різні типи і види, серед яких самі поширені: ~ балхі — над прямокутними приміщеними, починається від кутів арками під кутом 45 градусів "у ялинку". Архітектура і монументальне мистецтво
  9. склепіння — Склепі́ння, -ня с. Сводъ. Св. Л. 214. Словник української мови Грінченка