статуя

(лат.)

Скульптурне зображення живої істоти на повний зріст; має місце:

~ обрізна — фігура з площинним зображенням всередині силуетного контуру (синонім — тромплей).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

статуя — Статуя, -туї ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607. Словник української мови Грінченка
статуя — СТА́ТУЯ, ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка); По обидва боки зали стояли здорові статуї на .. Словник української мови у 20 томах
статуя — БЮСТ (верхня частина людського тіла до пояса; скульптурне зображення людини по груди або по пояс), ПОГРУ́ДДЯ. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (О. Словник синонімів української мови
статуя — (велике скульптурне зображення людини а. тварини) скульптура, фігура, постать. Словник синонімів Полюги
статуя — ста́туя іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
статуя — у. МАНЯК. Словник синонімів Караванського
статуя — [статуйа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
статуя — -ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Наче статуя перев. зі сл. сидіти, стояти і т. ін. — нерухомо, з нерухомим обличчям або застиглим поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
статуя — Ста́ту́я, -ту́ї, -ту́єю; -ту́ї, -ту́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
статуя — ста́туя (лат. statua, від statuo – встановлюю) скульптурне зображення людини (або тварини), звичайно на весь зріст. Словник іншомовних слів Мельничука
статуя — СТА́ТУЯ, ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Л. Укр., III, 1952, 722); По обидва боки зали стояли здорові статуї на.. Словник української мови в 11 томах