статуя

ста́туя

(лат. statua, від statuo – встановлюю)

скульптурне зображення людини (або тварини), звичайно на весь зріст.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статуя — (велике скульптурне зображення людини а. тварини) скульптура, фігура, постать. Словник синонімів Полюги
  2. статуя — ста́туя іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. статуя — у. МАНЯК. Словник синонімів Караванського
  4. статуя — [статуйа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. статуя — СТА́ТУЯ, ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка); По обидва боки зали стояли здорові статуї на .. Словник української мови у 20 томах
  6. статуя — -ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Наче статуя перев. зі сл. сидіти, стояти і т. ін. — нерухомо, з нерухомим обличчям або застиглим поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. статуя — БЮСТ (верхня частина людського тіла до пояса; скульптурне зображення людини по груди або по пояс), ПОГРУ́ДДЯ. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (О. Словник синонімів української мови
  8. статуя — Ста́ту́я, -ту́ї, -ту́єю; -ту́ї, -ту́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. статуя — СТА́ТУЯ, ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Л. Укр., III, 1952, 722); По обидва боки зали стояли здорові статуї на.. Словник української мови в 11 томах
  10. статуя — (лат.) Скульптурне зображення живої істоти на повний зріст; має місце: ~ обрізна — фігура з площинним зображенням всередині силуетного контуру (синонім — тромплей). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. статуя — Статуя, -туї ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607. Словник української мови Грінченка