статуя
СТА́ТУЯ, ї, ж.
Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст).
Осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Леся Українка);
По обидва боки зали стояли здорові статуї на .. високих п'єдесталах з білого та рожевого мармуру (І. Нечуй-Левицький);
В пограбованому залі не було ні картин, ні статуй, ні коштовних старовинних люстр (О. Довженко);
Вдень і вночі за багато кілометрів від Будапешта видніється статуя Визволення (О. Гончар);
* У порівн. Микола замітив, що, рисуючи портрет Галі з фотографії, пізнав добре, які в неї правильні риси лиця, які очі бистрі, які ушка маленькі, а волосся буйне, – все мов у грецької статуї (О. Маковей).
(1) На́че (немо́в, як) ста́туя (ста́туї), перев. зі сл. сидіти, стояти і т. ін. – нерухомо, з нерухомим обличчям або застиглим поглядом.
На порозі сиділа, наче статуя, Катря, склавши на підобганих колінах руки (М. Старицький);
Він аж пінився, а дівчата на чолі з Мариною стояли спокійно, як статуї (Ірина Вільде);
На призьбочці, біля будинку, Сидить, наче статуя, сивий, як світ, Дідусь (І. Нехода).
Значення в інших словниках
- статуя — (велике скульптурне зображення людини а. тварини) скульптура, фігура, постать. Словник синонімів Полюги
- статуя — ста́туя іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- статуя — у. МАНЯК. Словник синонімів Караванського
- статуя — [статуйа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- статуя — -ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Наче статуя перев. зі сл. сидіти, стояти і т. ін. — нерухомо, з нерухомим обличчям або застиглим поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- статуя — ста́туя (лат. statua, від statuo – встановлюю) скульптурне зображення людини (або тварини), звичайно на весь зріст. Словник іншомовних слів Мельничука
- статуя — БЮСТ (верхня частина людського тіла до пояса; скульптурне зображення людини по груди або по пояс), ПОГРУ́ДДЯ. В човні сидів літній чоловік; світло від сірника ореолом обкутувало його бюст (О. Словник синонімів української мови
- статуя — Ста́ту́я, -ту́ї, -ту́єю; -ту́ї, -ту́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- статуя — СТА́ТУЯ, ї, ж. Скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно на повний зріст). Осторонь, але на видному місці статуя музи з лірою в руках (Л. Укр., III, 1952, 722); По обидва боки зали стояли здорові статуї на.. Словник української мови в 11 томах
- статуя — (лат.) Скульптурне зображення живої істоти на повний зріст; має місце: ~ обрізна — фігура з площинним зображенням всередині силуетного контуру (синонім — тромплей). Архітектура і монументальне мистецтво
- статуя — Статуя, -туї ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607. Словник української мови Грінченка