табір

Пристосована для оборони військова стоянка, яка оточувалась возами і підводами замість стіни або земляних валів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табір — ТА́БІР (місце тимчасового розташування людей; люди, що там перебувають), СТАН, СТАНО́ВИЩЕ, КУРІ́НЬ, КІШ. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... Не спить, по табору ходить... (М. Словник синонімів української мови
  2. табір — Укріплений обоз, утворений із з'єднаних і розміщених у декілька рядів возів; також транспортні засоби з військовим забезпеченням. Універсальний словник-енциклопедія
  3. табір — Табір, -бору м. = табор. Гол. IV. 403. Словник української мови Грінченка
  4. табір — ТА́БІР, бору, ч. 1. Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. – Пробравсь [Шраменко] у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Словник української мови у 20 томах
  5. табір — (військовий) іст. кіш, обоз; (ворога) стан; (політичний) угруповання, середовище; (ідеологічне спрямування) напрям, течія. Словник синонімів Караванського
  6. табір — див. в'язниця; оселя Словник синонімів Вусика
  7. табір — (тимчасове розташування людей) стан, курінь, кіш. Словник синонімів Полюги
  8. табір — [таб'ір] -бору, м. (ў) -бор'і, мн. -бори, -бор'іў два таборие Орфоепічний словник української мови
  9. табір — та́бір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири та́бори Орфографічний словник української мови
  10. табір — -бору, ч. 1》 Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. || Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом. || Військо, розташоване в такому місці. || перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. табір — ТА́БІР, бору, ч. 1. Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. — Пробравсь [Шраменко] у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. табір — Та́бір, -бору, в -борі; -бори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)