табір

ТА́БІР, бору, ч.

1. Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом.

– Пробравсь [Шраменко] у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш);

– Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана яко його вірного підданця (І. Франко);

Командир роти Антонович ще довго снував по своєму табору, перевіряючи пости (О. Гончар);

// Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом.

У запорозькому таборі все спало. І ніхто не чув, як підкрався польський загін (О. Довженко);

// Військо, розташоване в такому місці.

Де з'являвся Вишневецький між збройним людом, там робилося весело, табір запалювався його вогнем (Іван Ле);

// перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з'єднань для проходження тренувальних занять.

Останній вечір перед виходом до таборів біля казарми було особливо людно (Л. Смілянський).

2. Цигани, які кочують разом, а також їх стан, обоз.

Вони наблизились до підвід, які здалися їм циганським табором (Ю. Яновський);

В циганському таборі тривога. Хто скаче так шалено до їхнього табору? Яке ще лихо впаде на їхні голови? (Григір Тютюнник);

* Образно. Що мене найбільше вразило тут [у Неаполі], то вуличне життя. Скрізь – і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі – життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір (М. Коцюбинський).

3. Місце тимчасового розташування великої групи людей; група людей, що перебуває в такому місці.

Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (М. Коцюбинський);

Табір у степу. Обід.., коло вогнища – сівальники обідають (А. Головко);

// Літня будівля, загін для худоби поблизу пасовищ, випасів.

– Так де, по-твоєму, краще закладати літній табір для худоби: на Данелевщині чи на Грузькій? – перевів розмову Дорош на господарські справи (Григорій Тютюнник);

Влітку поросят утримують у таборах і вони користуються пасовищем не менше 3–4 годин на день (з наук. літ.).

4. Місце, де перебувають військовополонені, в'язні.

– А що вже на Холодній горі [у Харкові] в таборах робиться – не переказати. Щодня машинами вивозять мерзлих полонених (О. Гончар);

Вони були в подертих брудних шинелях і озброєні чим доведеться – більшість із німецькими гвинтівками в руках – це були наші полонені, яких тільки-но визволили із табору (Григорій Тютюнник).

5. перен. Суспільно-політичне угруповання; течія, напрям.

А наша правда, наш визвольний прапор І наша кров, пролита в грізний час, Іще міцніше згуртували табір Демократичних сил навколо нас (І. Вирган);

// Група людей, що мають однакові погляди, переконання.

Він просто перейшов до українського табору. Його (Антоновича) славнозвісна “Сповідь”, видрукувана в органі українських народників, у петербурзьким місячнику “Основа” (1862,І), стала громадським і національним credo для цієї групи осіб, які одночасно з ним з польсько-шляхетського перейшли до народно-українського табору (з наук. літ.);

Майнуло якесь таємне крило – і розділило людей на два ворожих табори. Чомусь згрудилися легіні і одна половина гостей коло Марусяка, і чомусь друга половина оступила стіл Срібнарчуків (Г. Хоткевич).

6. перен. Група однорідних об'єктів чи підприємств.

Дорога бігла повз табір вітряків, минала цвинтар і пересікала даль біля багаття, що раптом спалахувало серед степу (М. Хвильовий).

(1) Піоне́рський та́бір – оздоровчо-виховний заклад для піонерів і школярів у колишньому СРСР.

Повернулися хлопці до школи З піонерських своїх таборів (І. Муратов);

В нас не було тоді ні гуртків юннатів, ні Палаців піонерів, ні літніх піонерських таборів (Б. Антоненко-Давидович);

(2) Полотня́ний та́бір – те саме, що Полотня́не місте́чко (див. місте́чко²).

Я живу серед густого лісу, В полотнянім таборі – намет (С. Крижанівський);

(3) Польови́й (степови́й, брига́дний і т. ін.) та́бір – місце тимчасового поселення польових бригад на час сезонної роботи.

Надвечір у польовий табір приїхав Прокіп Тетеря.., він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Григорій Тютюнник);

Тут-там розкидані по степу бригадні табори (А. Головко);

Та́бором (ко́шем) стоя́ти (става́ти, розташо́вуватися і т. ін.) / ста́ти (розташува́тися) див. стоя́ти;

(4) Цига́нський та́бір:

а) група родин циган, які кочують разом; місце їх розташування.

– А ти що за один? – помітив турок Івана, – теж, видно, з циганського табору? (М. Коцюбинський);

В циганському таборі – тривога. Хто скаче так шалено до їхнього табору? Яке ще лихо впаде на їхні голови? (Григорій Тютюнник);

Дорка йшла з Павлом Гейбом, старшиною .. Вони наблизились до підвід, які здалися їм циганським табором (Ю. Яновський);

б) безладне скупчення людей, тварин, возів і т. ін.

Що мене найбільше вразило тут [у Неаполі], то вуличне життя. Скрізь – і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі – життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір. Такий крик на вулицях, що себе не чуєш (М. Коцюбинський);

Сонце сяяло, коні іржали, румуни, звільнившись від них, як від тягаря, розкинулись поблизу циганським табором і вже весело варили щось на бездимних вогнищах (О. Гончар).

△ (5) Концентраці́йний та́бір – місце масового ув'язнення військовополонених та засуджених і т. ін.

Наступної осені Кіндрата розкували з кайданів і повезли в концентраційний табір у Домбю (П. Козланюк).