фуга

(нім. < лат. — біг)

Горизонтальний шов між щільно підігнаними дошками. Застосовується в обробці стін.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фуга — ФУ́ГА¹, и, ж. Форма поліфонічного твору, що ґрунтується на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. З вікон полилася весела мелодія, шумлива й бурхлива, неначе вода полилася водоспадом. Словник української мови у 20 томах
  2. фуга — I -и, ж., муз. Форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. II -и, ж., стол. Шов між дошками, які щільно пригнані ребрами одна до одної. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фуга — ФУ́ГА¹, и, ж. Форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. З вікон полилася весела мелодія, шумлива й бурхлива, неначе вода полилася водоспадом. Словник української мови в 11 томах
  4. фуга — (від лат. fuga — біг) — 1. Найвища форма поліфонічного твору, що спирається на імітаційне проведення однієї, двох та більше тем послідовно в усіх голосах відповідно до певного тонально-гармонічного плану. Зміст... Словник-довідник музичних термінів
  5. фуга — Рівчачок, жолобець, жолобиця, жолобина, жолобинка Словник чужослів Павло Штепа
  6. фуга — Паз [II] Словник з творів Івана Франка
  7. фуга — Поліфонічний (багатоголосий) музичний твір, інструментальний або вокальний, експонує одну або декілька тем почергово у всіх голосах на окреслених засадах (імітація, контрапункти); найвищий розвиток отримала у творах Й.С. Баха. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фуга — фу́га 1 іменник жіночого роду музичний твір фу́га 2 іменник жіночого роду шов між дошками фу́га 3 іменник жіночого роду хуга діал. Орфографічний словник української мови
  9. фуга — фу́га (від лат. fuga – втеча) форма поліфонічного твору, заснована на імітаційному проведенні однієї або кількох тем в усіх голосах за певним тонально-гармонійним планом; найвища форма поліфонії. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. фуга — ПАЗ (заглибина, гніздо в предметі, деталі), ФУ́ГА, ҐА́РА розм.; УТО́РИ (ВТО́РИ) мн. (у дерев'яній посудині). Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Словник синонімів української мови