фуга

фу́га

I -и, ж., муз.

Форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом.

II -и, ж., стол.

Шов між дошками, які щільно пригнані ребрами одна до одної.

|| Виїмка в будь-якій деталі, в якомусь предметі, куди вставляється виступ іншої деталі, іншого предмета.

III -и, ж., діал.

Хуга.

IV -и, ж.

Психомоторний розлад, що виявляється у поривчастих рухах та діях хворих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фуга — Паз [II] Словник з творів Івана Франка
  2. фуга — фу́га 1 іменник жіночого роду музичний твір фу́га 2 іменник жіночого роду шов між дошками фу́га 3 іменник жіночого роду хуга діал. Орфографічний словник української мови
  3. фуга — Рівчачок, жолобець, жолобиця, жолобина, жолобинка Словник чужослів Павло Штепа
  4. фуга — (від лат. fuga — біг) — 1. Найвища форма поліфонічного твору, що спирається на імітаційне проведення однієї, двох та більше тем послідовно в усіх голосах відповідно до певного тонально-гармонічного плану. Зміст... Словник-довідник музичних термінів
  5. фуга — ФУ́ГА¹, и, ж. Форма поліфонічного твору, що ґрунтується на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. З вікон полилася весела мелодія, шумлива й бурхлива, неначе вода полилася водоспадом. Словник української мови у 20 томах
  6. фуга — фу́га (від лат. fuga – втеча) форма поліфонічного твору, заснована на імітаційному проведенні однієї або кількох тем в усіх голосах за певним тонально-гармонійним планом; найвища форма поліфонії. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фуга — Поліфонічний (багатоголосий) музичний твір, інструментальний або вокальний, експонує одну або декілька тем почергово у всіх голосах на окреслених засадах (імітація, контрапункти); найвищий розвиток отримала у творах Й.С. Баха. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фуга — ПАЗ (заглибина, гніздо в предметі, деталі), ФУ́ГА, ҐА́РА розм.; УТО́РИ (ВТО́РИ) мн. (у дерев'яній посудині). Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Словник синонімів української мови
  9. фуга — ФУ́ГА¹, и, ж. Форма поліфонічного твору, заснована на послідовному проведенні в усіх голосах однієї або кількох тем за певним тонально-гармонійним планом. З вікон полилася весела мелодія, шумлива й бурхлива, неначе вода полилася водоспадом. Словник української мови в 11 томах
  10. фуга — (нім. < лат. — біг) Горизонтальний шов між щільно підігнаними дошками. Застосовується в обробці стін. Архітектура і монументальне мистецтво