пачка

Па́чка. Коробочка, скринька, пачка. -А принести вам і тютюну? Чи ви, може, вже перестали курити? — питала ніби поважно пані. — Ой, де перестала! — відповіла вона майже з переляком. — Ще більше злюбила! — Так? Ну, то я прийду і принесу вам пачку, а ви приладьте велику китицю жовтих гвоздиків... вже десь розцвілисяу вас!... (Коб., Некультурна, 64)

// пол. paczka — 1) пакунок, згорток, 2) коробочка, пачка, див. іще пака.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пачка — Па́чка: — контрабанда [51] — коробка, скринька [I] — тут: контрабанда [52] Словник з творів Івана Франка
  2. пачка — па́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири па́чки Орфографічний словник української мови
  3. пачка — -и, ж. 1》 Купка однорідних складених або зв'язаних предметів. || Невеликий пакет чого-небудь упакованого, складеного разом. 2》 Паперова коробка для пакування чого-небудь. 3》 гірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пачка — ПА́ЧКА, и, ж. 1. Купка однорідних складених або зв'язаних предметів. – О-ох! – .. зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (М. Коцюбинський); Він з усмішечкою витягнув з кишені перев'язану мотузочком пачку грошей (М. Словник української мови у 20 томах
  5. пачка — па́чка : ◊ на́ша па́чка вузьке коло приятелів; “своє'' товариство (ст): Наша пачка – то сила (Авторка)|| = наша віра ◊ своя па́чка = на́ша па́чка: Шофер був також, мабуть, зі своєї пачки, бо, доставляючи товар до кооперативи, незамітно привозив також різні інструкції для Влодка (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пачка — И, ж., знев. Обличчя. Відгодована пачка. Словник сучасного українського сленгу
  7. пачка — (-и) ж.; мол., крим.; зневажл. Обличчя. БСРЖ, 424; ПСУМС, 51. Словник жарґонної лексики української мови
  8. пачка — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. Словник синонімів української мови
  9. пачка — ПА́ЧКА, и, ж. 1. Купка однорідних складених або зв’язаних предметів. — О-ох! — ..зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. пачка — Па́чка, -ки ж. Пачка, кипа, тюкъ. Біда тому пачкарові, що він пачки перевозить, бо му комар в ухо бренить: покинь пачки, бо затнеш. Чуб. V. 1087. Словник української мови Грінченка