пачка

ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. книжок, паперів — безсистемно складених); ПАКУ́НОК рідше (кілька зв'язаних предметів); ПАПУ́ША (перев. тютюну); ПАКЕ́Т спец. (перев. будівельних матеріалів). Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і складати їх у кузов (Ю. Бедзик); На шаховому столику лежала пачка центральних газет (Я. Качура); Рухались так: попереду платформа з тюками вати, за нею паровоз і позаду теж платформа з ватою (О. Гончар); Горою лежали тюки пресованого сіна (А. Шиян); Лежить на столі цілий стіс книжок (Ю. Збанацький); Стос ретельно списаних паперів Сповнив скриньку потайну бюро (М. Бажан); За кілька хвилин виросла ціла стопа аркушів (З. Тулуб); На високій дерев'яній кафедрі перед Савою Петровичем збирається ціла купа записок (Є. Гуцало); Тут же стояла гвинтівка, три пакунки книжок, зашнурованих шпагатом (В. Кучер); Біля сідел у хлопців приторочені величезні папуші жовтого кримського тютюну (О. Гончар); Арматурні пакети; Боєприпаси.. транспортували у величезних пакетах (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пачка — Па́чка: — контрабанда [51] — коробка, скринька [I] — тут: контрабанда [52] Словник з творів Івана Франка
пачка — па́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири па́чки Орфографічний словник української мови
пачка — Па́чка. Коробочка, скринька, пачка. -А принести вам і тютюну? Чи ви, може, вже перестали курити? — питала ніби поважно пані. — Ой, де перестала! — відповіла вона майже з переляком. — Ще більше злюбила! — Так?... Українська літературна мова на Буковині
пачка — -и, ж. 1》 Купка однорідних складених або зв'язаних предметів. || Невеликий пакет чого-небудь упакованого, складеного разом. 2》 Паперова коробка для пакування чого-небудь. 3》 гірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
пачка — ПА́ЧКА, и, ж. 1. Купка однорідних складених або зв'язаних предметів. – О-ох! – .. зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (М. Коцюбинський); Він з усмішечкою витягнув з кишені перев'язану мотузочком пачку грошей (М. Словник української мови у 20 томах
пачка — па́чка : ◊ на́ша па́чка вузьке коло приятелів; “своє'' товариство (ст): Наша пачка – то сила (Авторка)|| = наша віра ◊ своя па́чка = на́ша па́чка: Шофер був також, мабуть, зі своєї пачки, бо, доставляючи товар до кооперативи, незамітно привозив також різні інструкції для Влодка (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
пачка — И, ж., знев. Обличчя. Відгодована пачка. Словник сучасного українського сленгу
пачка — (-и) ж.; мол., крим.; зневажл. Обличчя. БСРЖ, 424; ПСУМС, 51. Словник жарґонної лексики української мови
пачка — ПА́ЧКА, и, ж. 1. Купка однорідних складених або зв’язаних предметів. — О-ох! — ..зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
пачка — Па́чка, -ки ж. Пачка, кипа, тюкъ. Біда тому пачкарові, що він пачки перевозить, бо му комар в ухо бренить: покинь пачки, бо затнеш. Чуб. V. 1087. Словник української мови Грінченка