1. Українська літературна мова на Буковині

розбитися

Розби́тися, розбива́тися. Припинитися, перерватися, розладнатися (про різні справи). З Білгороду доносять, що переговори з королевою Наталією в справі єї приїзду до Сербії розбили ся і она позістане і дальше за границею (Б., 1895, 14, 3); Того ж року дискутуєть ся поважно над справою видаваня академічної часописи, причім підносить ся гадку, щоб до сеї справи втягнути і иньші товариства. Та ся справа розбила ся о брак гроший (Сімович, 1908, 512); Чи сі жаданя несправедливі і неслушні, коли має бути рівноправність, хоть ще далеко не повна, зміркують самі читачі, а коли переговори розбили ся, то не з вини Русинів (Звідомл., 1914, 64); Еміграційний уряд УНР предложив др. Д. В. Антоновичеві знов виїхати до Риму, а з ним і я мав поїхати. Але переговори з Д. Антоновичем розбилися (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 93)

// пол. rozbijać się — 1) розбитися, 2) прост. лаятися, зчиняти скандал, rozbijanie — роз’єднувальна, неконструктивна тактика (у політиці); порівн. нім. die Sache steiterte — справа розладналась, провалилась, steitern — розбиватися, гинути (про корабель).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбитися — розби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбитися — [розбитиес'а] -з'ібйус'а, роуз'ібйеіс':а/ -з'ібйес':а, роуз'ібйеіц':а/-з'ібйец':а, роуз'ібйеимос'а/-з'ібйеимос'а, роуз'ібйеитеис'а/-з'ібйеитес'а, роуз'ібйуц':а/-з'ібйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розбитися — див. розбиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розбитися — РОЗБИ́ТИСЯ див. розбива́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. розбитися — розби́лося се́рце у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь став нещасним, зазнав краху, невдачі в чому-небудь. Розбилось серце, знемилів світ. Зів’яв навіки надії цвіт. Пречиста Мати, прийми мене (Переклад М. Лукаша). розби́лося се́рде́нько. Фразеологічний словник української мови
  6. розбитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. розбитися — РОЗБИ́ТИСЯ див. розбива́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. розбитися — Розбива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Ном. № 520. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. Чуб. V. 22. 2) Сокрушаться, убиваться. Словник української мови Грінченка