розвага
Розва́га. Обмірковування, обговорення, увага. По зрілій розвазі всіх теперішних і суспільних стосунків, і місцевих обставин, прийшли ми до сего переконаня (Б., 1895, 7, 3); В кінці о. Хнідий дає під розвагу зборів лист одного сьвящениказ України, в якім просить ся, щоб товариство “Православна Академія“ або наше сьвящениче товариство перебрали надруковане молитвеника україньскою мовою і фонетичною правописю, присланого тим сьвящеником і на єго ж кошт (Звідомл., 1914, 20);
● Брати (взяти) на (під) розвагу — враховувати, брати до уваги. Я би хтіла, щоби Ви були вдоволені з моїх праць, і я Вас буду слухати, але Ви беріть і обставини, в котрих жию, на розвагу, се є дуже велика річ (Коб., Слова..., 284); Возьмемо під розвагу се, що Буковина, яко пограничний край, виставлена більше на небезпечність зарази (Б., 1899, 35, 2); Кождий громадянин має право вглянути в прелімінар і в річний обрахунок, коли вони виложені в канцеляриї, і робити до та свої уваги двірникови, котрі Рада має взяти під розвагу (См.-Стоцький, Громада, 30); Але коли брати під розвагу цілу ґімназию, то сі аномалії вирівнують ся і виходить дійстно реальний образ пересічних успіхів (Корд., 1904, 34); Але [Ярошинська] була обарчена працею шкільною, а до того і не занехувала працю домашню, так що, коли взяти на розвагу, яка одробина часу оставала тій енерґічній і щирій робітниці, — нема що і дивуватися, що дальше допровадити не могла (Коб, Листи, 170, 585)
// пол. rozwaga — розважливість, здоровий глузд, розсудливість, wziąć pod rozwagę — зважити, обміркувати.
Значення в інших словниках
- розвага — Розва́га: — в розумінні; розміркуваппя, обдумання [II] — думання, розмірковування [VI,VII] — розважність; [V] — роздумування [X] — розміркування, обміркування, обдумання [IV] — розсудливість [2,XIII] — спокій, урівноваженість [19] Словник з творів Івана Франка
- розвага — (те, що розважає товариство) забава, мн. ігри, веселощі. Словник синонімів Полюги
- розвага — розва́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розвага — Забава, потіха, розривка, розважання, звеселяння, жм. сміхи; (у горі) РОЗРАДА; п-к РОЗВАГОВИЙ, розважальний, для розваги, (дім) ІД. дім розваги. Словник синонімів Караванського
- розвага — див. веселощі Словник синонімів Вусика
- розвага — [розвага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
- розвага — -и, ж. 1》 Те, що розвеселяє, розважає людину. || перев. мн. Заходи з метою розвеселяти, розважати людей. || Місце, де людина може повеселитися, розважити себе. 2》 Те, що заспокоює, утішає кого-небудь у горі, нещасті і т. ін.; утіха. 3》 зах. Розсудливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвага — РОЗВА́ГА, и, ж. 1. Те, що розвеселяє, розважає людину. Для середульшого сина Анта не було більшої розваги, як піти до корчениці [кузні], сісти там у куточку, дивитись, як кузнеці [ковалі] сиплють вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю (С. Словник української мови у 20 томах
- розвага — Розвага не доводить до гніву. Під час розваги люди веселяться і не сваряться між собою. Приповідки або українсько-народня філософія
- розвага — ПУ́СТОЩІ мн. (вчинок, вчинки для розваги, веселощів), БА́ЛОЩІ мн., ЖИРУВА́ННЯ підсил., БАЛОВСТВО́ розм., ДУР розм., ШАЛАПУ́ТСТВО розм., ПУСТО́ТА заст. Останнім часом усі пустощі й витівки товариша стали Юркові нецікавими (О. Словник синонімів української мови
- розвага — Розва́га, -ги, -зі; -ва́ги, -ва́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розвага — РОЗВА́ГА, и, ж. 1. Те, що розвеселяє, розважає людину. Для середульшого сина Анта не було більшої розваги, як піти до корчениці [кузні], сісти там у куточку, дивитись, як кузнеці [ковалі] сиплють вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю (Скл. Словник української мови в 11 томах
- розвага — Розвага, -ги ж. Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142. Словник української мови Грінченка