розбитися

розби́лося се́рце у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь став нещасним, зазнав краху, невдачі в чому-небудь. Розбилось серце, знемилів світ. Зів’яв навіки надії цвіт. Пречиста Мати, прийми мене (Переклад М. Лукаша). розби́лося се́рде́нько. Щастя ж коли їй судилось, Хай їй в покір не стає, Що через неї розбилось Серденько щире моє (І. Манжура). розби́те се́рце. Так молодіж наша: зрости не успіє Та по-молодецьки на світі пожити, Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбитися — розби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбитися — Розби́тися, розбива́тися. Припинитися, перерватися, розладнатися (про різні справи). З Білгороду доносять, що переговори з королевою Наталією в справі єї приїзду до Сербії розбили ся і она позістане і дальше за границею (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. розбитися — [розбитиес'а] -з'ібйус'а, роуз'ібйеіс':а/ -з'ібйес':а, роуз'ібйеіц':а/-з'ібйец':а, роуз'ібйеимос'а/-з'ібйеимос'а, роуз'ібйеитеис'а/-з'ібйеитес'а, роуз'ібйуц':а/-з'ібйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. розбитися — див. розбиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розбитися — РОЗБИ́ТИСЯ див. розбива́тися. Словник української мови у 20 томах
  6. розбитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. розбитися — РОЗБИ́ТИСЯ див. розбива́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. розбитися — Розбива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Ном. № 520. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. Чуб. V. 22. 2) Сокрушаться, убиваться. Словник української мови Грінченка