розслідити

Розсліди́ти. Дослідити, вивчити. Старшина має розслідити, чи можна такий будинок ставити, має переслухати сусідів, а відтак позволяє або ні. Хату при хаті не вільно ставити, а між хатами повинно бути бодай 3 сяжні вільного місця (См.-Стоцький, Громада, 18); В четвер промовив перший міністр Бінерт, який на підставі реляцій галицкого намістника оборонював того ж намістника і урядників польских, в відповідний спосіб пояснював подію в Горуцку і масакру в Перемишли, обіцював розслідити поодинокі закиди (Б., 1907, 73, 2)

// порівн. рос. расследовать — дослідити, довідатися.