стрій

Стрій. Одяг, вбрання. А. Ґембицка, Черновцѣ улиця Паньска, ч. 17, поручаєсь п. т. панямъ до якъ найлучшого и найдешевшого выконаня роботы жѣночого строю (Б., 1886, рекл.); А вбираєсь вона в якийсь стародавний стрій і живить ся коржами, що причиняєсь до єї великої слави на цілу околицю (Б., 1895, 12, 1); Товариство україньских студентів “Січ ” в Чернівцях устроює в суботу [...] великі вечерниці з танцями. Музика глиницка вже замовлена. Вступ від особи 4 кор[они]. Стрій народний або візитовий (Б., 1909, 25, 3); Се були майже самі панові сусіди, нині мали на собі святочні строї (Коб., Земля, 232);

/ образно. Поля простягалися обнажені зі свого золотистого та різнобарвного строю, і тут, і там спинялися громади товариш, випасаючи багату стернину (Коб., Земля, 405)

// пол. strój — вбрання, відповідне до певної нагоди (святкове, візитове тощо); укр. діал. стрій — одяг; див. іще пристроїти, пристроєний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

стрій — Стрій: — лад (суспільний), устрій (державний), одяг [X] — одяг [13;21;23;31;48;I,III,IV,VI-VIII,XIX] Прості люди, які були в Римі, нічим себе не заявляли прилюдно, хіба своїма слов'янськими строями, стягавшими на них посмівиська італьянців... Словник з творів Івана Франка
стрій — (група вишикуваних людей) лава, ряд, шик, лінійка. Словник синонімів Полюги
стрій — стрій 1 іменник чоловічого роду ряд, шеренга; структура, система будови чого-небудь; співвідношення ступенів звукової системи за висотою) * Але: два, три, чотири стро́ю стрій 2 іменник чоловічого роду одяг розм. Орфографічний словник української мови
стрій — Убрання, шати, костюм; (душевний) склад; МУЗ. лад; ФР. копил <н. на свій стрій>; (бійців) П. ЗАП. лава, шерега, ряд, в-й шик. Словник синонімів Караванського
стрій — див. багато; ватага; одяг Словник синонімів Вусика
стрій — 1. лад, див. устрій 2. це див. уніформа Словник чужослів Павло Штепа
стрій — В музиці — 1. Співвідношення звуків за висотою, викладене в математичному вигляді (чистий стрій, піфагорів стрій, темперований стрій). Словник-довідник музичних термінів
стрій — СТРІЙ¹, стро́ю, ч. 1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (О. Гончар); Догана перед строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути на хлопця (І. Словник української мови у 20 томах
стрій — стрій I.державний лад, устрій (ст) стрій II.1, одяг (ст): Ви з Ігорком ідете до ресторації? Обов'язково одягни свій ґранатовий бальовий стрій (Авторка)||убранє... Лексикон львівський: поважно і на жарт
стрій — Одяг Словник застарілих та маловживаних слів
стрій — I строю, ч. 1》 Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. || Група людей, розміщена в ряд, у шеренгу. || Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої-небудь військової одиниці. || перев. з означ. Великий тлумачний словник сучасної мови
стрій — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
стрій — Стрій, стро́ю, в строю́ (військ.) стрій, стро́ю; стро́ї, -їв (вбрання) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стрій — СТРІЙ¹, стро́ю, ч. 1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. Хороший в строю — сильний в бою (Укр.. присл.., 1955, 400); Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
стрій — Стрій, -рою м. Костюмъ, нарядъ. Ном. № 11154. Гол. IV. 482. Словник української мови Грінченка