стрій

СТРІЙ¹, стро́ю, ч.

1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами.

Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (О. Гончар);

Догана перед строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути на хлопця (І. Багмут);

// Група людей, розміщена в ряд, в шеренгу.

Я ще раз оглядаю нерівний стрій гостей (В. Речмедін);

// Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої-небудь військової одиниці.

Далі Агріппа, з наказу богів, .. Ставить у стрій кораблі (М. Зеров);

Ескадра йшла рівним строєм, зберігаючи бойову дистанцію (В. Кучер);

// перев. з означ. Порядок розміщення, розташування солдатів, військових підрозділів, бойових машин і т. ін. для спільних дій.

Він так і не помітив .. групи танків, які нерівним рядом, у розгорнутому строю йшли в атаку (А. Хорунжий);

Від індійців Північної Америки поселенці навчились вирощувати маїс, тютюн, від них вони перейняли вміння битися розсипним строєм (з навч. літ.);

// Військові частини, признач. для безпосереднього ведення бойових дій; склад діючих військ.

Роман, незважаючи на те, що був поранений під дотами в руку, залишився в строю і виконував бойові завдання (О. Гончар);

// Сукупність людей, придатних до активної діяльності, праці.

Батьки цих дітей не поверталися з фронтів, і вони змушені були замінити батьків у трудовому строю, щоб країна мала і сталь, і чавун, і хліб, і одяг, і книги, все, без чого не можна жити (Григір Тютюнник).

2. Ряд предметів, будівель і т. ін., послідовно розміщених в одну лінію.

Спокійно, навіть гордо, пройшов він кілька кроків по світлиці, кинув оком на суворий стрій княжих покоїв (Я. Качура);

Він озирнув рівний стрій пляшок, які вигравали в яскравому електричному світлі .. зеленими блискітками (О. Донченко).

3. Структура, система будови чого-небудь.

У синтаксичному строї словянських мов немає таких величезних відмін, як, скажімо, між синтаксичним строєм російської і німецької (М. Рильський);

Мовне багатство – не лише лексика. Сила мови – в народному образному строї, милозвучності, поетичному забарвленні (з газ.);

// Сукупність особливостей характеру, думок, поглядів і т. ін.

Все ж таки якось... неприємно було їй руйнувати старий, консервативний стрій гадок свого батька та матері (Г. Хоткевич);

Мистецтво вторгається в найтонші сфери життя людини, впливає на формування всього строю його думок, почуттів і характеру (з наук. літ.).

4. муз. Співвідношення ступенів звукової системи за висотою; певна система звучання (музичного інструмента), що створюється співвідношенням тонів за висотою.

Завдяки невтомній праці ряду майстрів .. форма, діапазон та стрій бандури вдосконалені (з наук. літ.);

// Певна система звучання музичного твору.

Злагоджено і з добрим музичним строєм співав хор робітників (з газ.);

За вечір виконувалось, хоч не багато, але ж кілька танців. Тільки ритмічний стрій і темп їх дуже схожі (Т. Масенко);

// перен. Стан, настрій людини.

Можна .. говорити про вплив Пушкіна на Шевченка, можна й не говорити. Важливе інше: однаковий душевний стрій (М. Рильський).

5. у сполуч. з прийм. на та означ. Спосіб дій, манера діяльності, лад.

У Сергія Костянтиновича я проводжу час тільки від 111/2 дня до 101/2 вечора, – він пізно переходить на денний стрій (Леся Українка);

Бичуючи брехню, розпусту і пороки, Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (М. Рильський).

6. у знач. присл. стро́єм. Розмістившись або розмістивши в один ряд.

– Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню... (Григорій Тютюнник);

Вдень Брайко разом з усіма іншими строєм .. ходив на лісозаготівлі, пиляв крихкі осичини, збирав перемерзлий хмиз (П. Загребельний);

Воронцов скомандував ліве плече вперед і строєм повів хлопців до кам'яного басейну (О. Гончар).

Проганя́ти / прогна́ти крізь стрій див. проганя́ти.△ Змика́ти / зімкну́ти ла́ви (ряди́, стрій) див. змика́ти;

(1) Розсипни́й стрій – розташування стрільців ланцюгом на значній відстані один від одного.

Полягала [стратегія полководця] в бездоганній маневреності військ і вмілому поєднанні дій колон з розсипним строєм (С. Добровольський).

СТРІЙ², стро́ю, ч., розм.

Те, в що наряджаються, вбираються; наряд.

Здається, нічого особливого немає в цих простих строях, а виглядають у них дівчата, як королеви (В. Собко);

Дівчата одягли найкращі свої строї, може, приготовані для майбутнього весілля (В. Кучер);

// Те, в що одягаються; одежа.

Регіна, одягнена в свій чорний стрій, ходить, як звичайно, по покою (І. Франко);

Хотів [шпигун] переодягтися ще на цьому боці, щоб переходити кордон у хлопському строї (П. Загребельний);

Лан, зодягнутий у свій військовий гусарський стрій, стояв на високому ганку (С. Добровольський).