стрій

В музиці — 1. Співвідношення звуків за висотою, викладене в математичному вигляді (чистий стрій, піфагорів стрій, темперований стрій). 2.Частота коливань, яка вважається еталоном для визначення висотного положення звучання співацького голосу або музичного інструмента. Наприкінці ХІХ ст. таким еталоном вважається С. а1 — 440 коливань за секунду(гц), в ХХ ст. відбулось підвищення цієї межі до 445 – 450 гц. 3. Спосіб настроювання струн або конструкції звуковидобувного механізму на інструменті (квінтовий С. скрипкової родини, хроматичний С. баяна, натуральний С. валторни тощо). 4. С. транспонуючих інструментів — співвідношення між написанням до(С) і реальним звучанням цієї ноти на інструменті (див. Додаток ХІІІ). 5. С. оркестру, ансамблю або хору — ступінь висотної відповідності звучання голосів або музичних інструментів, зафіксованого в нотах, як загалом, так і між голосами та інструментами (напр.,'чистий' С., 'фальшивий' С.) 6. Те ж, що тональність.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

стрій — Стрій: — лад (суспільний), устрій (державний), одяг [X] — одяг [13;21;23;31;48;I,III,IV,VI-VIII,XIX] Прості люди, які були в Римі, нічим себе не заявляли прилюдно, хіба своїма слов'янськими строями, стягавшими на них посмівиська італьянців... Словник з творів Івана Франка
стрій — (група вишикуваних людей) лава, ряд, шик, лінійка. Словник синонімів Полюги
стрій — стрій 1 іменник чоловічого роду ряд, шеренга; структура, система будови чого-небудь; співвідношення ступенів звукової системи за висотою) * Але: два, три, чотири стро́ю стрій 2 іменник чоловічого роду одяг розм. Орфографічний словник української мови
стрій — Стрій. Одяг, вбрання. А. Ґембицка, Черновцѣ улиця Паньска, ч. 17, поручаєсь п. т. панямъ до якъ найлучшого и найдешевшого выконаня роботы жѣночого строю (Б., 1886, рекл. Українська літературна мова на Буковині
стрій — Убрання, шати, костюм; (душевний) склад; МУЗ. лад; ФР. копил <н. на свій стрій>; (бійців) П. ЗАП. лава, шерега, ряд, в-й шик. Словник синонімів Караванського
стрій — див. багато; ватага; одяг Словник синонімів Вусика
стрій — 1. лад, див. устрій 2. це див. уніформа Словник чужослів Павло Штепа
стрій — СТРІЙ¹, стро́ю, ч. 1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (О. Гончар); Догана перед строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути на хлопця (І. Словник української мови у 20 томах
стрій — стрій I.державний лад, устрій (ст) стрій II.1, одяг (ст): Ви з Ігорком ідете до ресторації? Обов'язково одягни свій ґранатовий бальовий стрій (Авторка)||убранє... Лексикон львівський: поважно і на жарт
стрій — Одяг Словник застарілих та маловживаних слів
стрій — I строю, ч. 1》 Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. || Група людей, розміщена в ряд, у шеренгу. || Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої-небудь військової одиниці. || перев. з означ. Великий тлумачний словник сучасної мови
стрій — БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. Словник синонімів української мови
стрій — Стрій, стро́ю, в строю́ (військ.) стрій, стро́ю; стро́ї, -їв (вбрання) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стрій — СТРІЙ¹, стро́ю, ч. 1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами. Хороший в строю — сильний в бою (Укр.. присл.., 1955, 400); Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
стрій — Стрій, -рою м. Костюмъ, нарядъ. Ном. № 11154. Гол. IV. 482. Словник української мови Грінченка