стрій

СТРІЙ¹, стро́ю, ч.

1. Ряд, шеренга солдатів або військовий підрозділ, розміщений рядами.

Хороший в строю — сильний в бою (Укр.. присл.., 1955, 400);

Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик (Гончар, Таврія.., 1957, 335);

Догана перед строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути на хлопця (Багмут, Щасл. день.., 1951, 70);

// Група людей, розміщена в ряд, в шеренгу.

Я ще раз оглядаю нерівний стрій гостей (Речм., Твій побратим, 1962, 206);

// Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які належать до однієї якої-небудь військової одиниці.

Далі Агріппа, з наказу богів,.. Ставить у стрій кораблі (Зеров, Вибр., 1966, 257);

Ескадра йшла рівним строєм, зберігаючи бойову дистанцію (Кучер, Чорноморці, 1948, 46);

// перев. з означ. Порядок розміщення, розташування солдатів, військових підрозділів, бойових машин і т. ін. для спільних дій.

Він так і не помітив.. групи танків, які нерівним рядом, у розгорнутому строю йшли в атаку (Хор., Незакінч. політ, 1960, 7);

Від індійців Північної Америки поселенці навчились вирощувати маїс, тютюн, від них вони перейняли вміння битися розсипним строєм (Нова іст., 1956, 30);

// Військові частини, признач. для безпосереднього ведення бойових дій; склад діючих військ.

Роман, незважаючи на те, що був поранений під дотами в руку, залишився в строю і виконував бойові завдання (Гончар, III, 1959, 85);

// Сукупність людей, придатних до активної діяльності, праці.

Серця людей, оновлені тобою [Кисловодськом], на творчий труд вертаються до строю (Гонч., Вибр., 1959, 299);

Кожна радянська людина, на якій би ділянці вона не працювала, повинна зайняти гідне місце у великому строю будівників комунізму (Ком. Укр., 5, 1966, 16).

◊ Вибува́ти (ви́бути) із стро́ю:

а) ставати непридатним для ведення бойових дій; ставати небоєздатним.

— Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш (Гончар, III, 1959, 165);

б) гинути від рук противника.

Першим вибув із строю командир гармати — зрізало кулеметною чергою (Головко, І, 1957, 288);

в) ставати непридатним для якоїсь діяльності; ставати непрацездатним;

Оберта́ти (оберну́ти) на свій стрій див. оберта́ти;

Проганя́ти (прогна́ти) крізь стрій див. проганя́ти.

2. Ряд предметів, будівель і т. ін., послідовно розміщених в одну лінію.

Спокійно, навіть гордо, пройшов він кілька кроків по світлиці, кинув оком на суворий стрій княжих покоїв (Кач., Вибр., 1953, 10);

Він озирнув рівний стрій пляшок, які вигравали в яскравому електричному світлі.. зеленими блискітками (Донч., VI, 1957, 327).

3. Структура, система будови чого-небудь.

У синтаксичному строї словенських мов немає таких величезних відмін, як, скажімо, між синтаксичним строєм російської і німецької (Рильський, IX, 1962, 78);

Мовне багатство — не лише лексика. Сила мови — в народному образному строї, милозвучності, поетичному забарвленні (Літ. Укр., 23.V 1971, 6);

// Сукупність особливостей характеру, думок, поглядів і т. ін.

Все ж таки якось… неприємно було їй руйнувати старий, консервативний стрій гадок свого батька та матері (Хотк., І, 1966, 44);

Мистецтво вторгається в найтонші сфери життя людини, впливає на формування всього строю його думок, почуттів і характеру (Рад. літ-во, 6, 1967, 4).

4. муз. Співвідношення ступенів звукової системи за висотою; певна система звучання (музичного інструмента), що створюється співвідношенням тонів за висотою.

Завдяки невтомній праці ряду майстрів.. форма, діапазон та стрій бандури вдосконалені (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 35);

// Певна система звучання музичного твору.

Злагоджено і з добрим музичним строєм співав хор робітників (Літ. Укр., 15.XII 1967, 4);

За вечір виконувалось, хоч не багато, але ж кілька танців. Тільки ритмічний стрій і темп їх дуже схожі (Мас., Роман.., 1970, 229);

// перен. Стан, настрій людини.

Можна.. говорити про вплив Пушкіна на Шевченка, можна й не говорити. Важливе інше: однаковий душевний стрій (Рильський, X, 1962, 44).

5. у сполуч. з прийм. на та означ. Спосіб дій, манера діяльності, лад.

У Сергія Костянтиновича я проводжу час тільки від 11½ дня до 10½ вечора, — він пізно переходить на денний стрій (Л. Укр., V, 1956, 322);

Бичуючи брехню, розпусту і пороки, Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Рильський, І, 1960, 252).

6. у знач. присл. стро́єм. Розмістившись або розмістивши в один ряд.

— Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню… (Тют., Вир, 1964, 284);

Вдень Брайко разом з усіма іншими строєм.. ходив на лісозаготівлі, пиляв крихкі осичини, збирав перемерзлий хмиз (Загреб., День.., 1964, 149);

Воронцов скомандував ліве плече вперед і строєм повів хлопців до кам’яного басейну (Гончар, III, 1959, 210).

СТРІЙ², стро́ю, ч., розм. Те, в що наряджаються, вбираються; наряд.

Здається, нічого особливого немає в цих простих строях, а виглядають у них дівчата, як королеви (Собко, Біле полум’я, 1952, 241);

Дівчата одягли найкращі свої строї, може, приготовані для майбутнього весілля (Кучер, Дорога.., 1958, 180);

// Те, в що одягаються; одежа.

Регіна, одягнена в свій чорний стрій, ходить, як звичайно, по покою (Фр., VII, 1951, 416);

Хотів [шпигун] переодягтися ще на цьому боці, щоб переходити кордон у хлопському строї (Загреб., Шепіт, 1966, 342);

Лан, зодягнутий у свій військовий гусарський стрій, стояв на високому ганку (Добр., Очак. розмир, 1965, 24).