шруба

Шру́ба.

1. Гвинт. Шруби із стали до витисканя олію лячного (Б., 1890, рекл.).

2. перен. Загвинчування, закручування (про погіршення фінансового стану). Шрубою податковою крутить ся таки добре. Она не увзглядняє зовсім новелі екзекуцийноїз 1886р. і виводить безрадному селянинови послідну корову із стайні, витягає послідну подушку з постелі (Б., 1895, 75, 2)

// пол. śruba-гвинт, болт, śrubować — підбивати, піднімати (ціну), wyśrubować — підбити, підійняти (ціну); нім. die Schraube — гвинт, болт, schrauben — 1) загвинчувати, 2) підбивати (ціни), підвищувати (податки), 3) пишатися, чванитися.