шруба

шру́ба

-и, ж., діал.

Гайка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шруба — Шруба́: Шру́ба: — гвинт [37;44-1,47] Словник з творів Івана Франка
  2. шруба — Шру́ба. 1. Гвинт. Шруби із стали до витисканя олію лячного (Б., 1890, рекл.). 2. перен. Загвинчування, закручування (про погіршення фінансового стану). Шрубою податковою крутить ся таки добре. Она не увзглядняє зовсім новелі екзекуцийноїз 1886р. Українська літературна мова на Буковині
  3. шруба — шру́ба шуруп (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шруба — Шру́ба, -би; шру́би, шруб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)