1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шруба

Шру́ба, -би; шру́би, шруб

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шруба — Шруба́: Шру́ба: — гвинт [37;44-1,47] Словник з творів Івана Франка
  2. шруба — Шру́ба. 1. Гвинт. Шруби із стали до витисканя олію лячного (Б., 1890, рекл.). 2. перен. Загвинчування, закручування (про погіршення фінансового стану). Шрубою податковою крутить ся таки добре. Она не увзглядняє зовсім новелі екзекуцийноїз 1886р. Українська літературна мова на Буковині
  3. шруба — шру́ба шуруп (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шруба — -и, ж., діал. Гайка. Великий тлумачний словник сучасної мови