шруба

Шруба́:

Шру́ба:

— гвинт [37;44-1,47]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шруба — Шру́ба. 1. Гвинт. Шруби із стали до витисканя олію лячного (Б., 1890, рекл.). 2. перен. Загвинчування, закручування (про погіршення фінансового стану). Шрубою податковою крутить ся таки добре. Она не увзглядняє зовсім новелі екзекуцийноїз 1886р. Українська літературна мова на Буковині
  2. шруба — шру́ба шуруп (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. шруба — -и, ж., діал. Гайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шруба — Шру́ба, -би; шру́би, шруб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)