язиковий

Язико́вий. Мовний. Поділ Австриї на так звані коронні краї дає упривілєйованим народам можливість гнобити иньші народи: ся борба продовжає ся далі і з своєї сторони ділає на центральну власть і центральний парлямент, які все більше підпадають під вплив сеї борби і заражують ся нею (Б., 1907, 60, 1).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язиковий — ЯЗИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до язи́к 1. В тієї жінки принаймні язикові мускули були насправжки античного складу (А. Кримський); // Пригот.з язика, язиків. Язикова ковбаса. 2. заст. Мовний (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  2. язиковий — язико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. язиковий — -а, -е. 1》 Прикм. до язик 1). || Приготовлений з язика, язиків. Язикова ковбаса. || Який стосується язика, належить язику, схожий на язик. 2》 заст. Мовний (у 1 знач.). 3》 лінгв. Те саме, що язичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. язиковий — Язико́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. язиковий — ЯЗИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до язи́к 1. В тієї жінки принаймні язикові мускули були насправжки античного складу (Крим., Вибр., 1965, 358); // Приготовлений з язика, язиків. Язикова ковбаса. 2. заст. Мовний (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах